Козіна, О. С.     Вплив тромбопрофілактики низькомолекулярним гепарином еноксапарином натрію на гемостаз [Text] / О. С. Козіна, О. М. Клигуненко // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 110-116 MeSH-main: ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (профилактика и контроль, терапия) ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы) АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение) СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION (действие лекарственных препаратов) ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (терапевтическое применение) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы) ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы) ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES Annotation: Мета роботи — оцінити ефективність та безпечність впливу на гемостаз різних доопераційних стартів тромбопрофілактики еноксапарином натрію у хворих у плановій абдомінальній хірургії. Матеріали і методи. Пацієнтів було проспективно розподілено на групи залежно від препарату та режиму тромбопрофілактики. У 1-й групі (n = 48) використовували еноксапарин натрію («Фленокс») у дозі 2000 МО, який вводили за 2 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після операції. Пацієнтам 2-ї групи (n = 29) цей препарат в дозі 2000 МО вводили за 8 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після оперативного втручання. Групи були порівнянні за співвідношенням статей, віком, супутньою патологією, класом за ASA (1—2) і типом оперативного втручання (лапароскопічна холецистектомія, герніопластика). Досліджували рівень тромбоцитів, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, анти-Ха-факторну активність, вміст фібриногену, протеїну С, антитромбіну III, розчинних фібрин-мономерних комплексів і D-димеру. Результати та обговорення. На тлі тромбопрофілактики еноксапарином натрію з доопераційним стартом за 2 год до операції в 1-шу добу післяопераційного періоду в гемостатичному балансі поряд з активацією судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, уповільненням активності зовнішнього шляху коагуляції, подовженням часу утворення тромбу та активацією загального шляху зсідання, на тлі активації фібринолізу виникала загроза кровотечі при зменшенні ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ). Гемостатичний баланс на 5-тудобу після операції зміщався убік відносної гіпокоагуляції, що зменшувало ризик розвитку ТЕУ, проте не знімало загрозу розвитку кровотечі. Наприкінці дослідження спостерігали нормалізацію гемостатичного балансу та зменшення ризику розвитку ускладнень, пов’язаних з його порушеннями. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію, яку було розпочато за 8 год до операції, в 1-шу добу післяопераційного періоду забезпечувала блокування патологічної активації судинно-тромбоцитарного гемостазу, зовнішнього, внутрішнього та загального шляхів коагуляції, прискорювала лізис зсідків на тлі активування природних антикоагулянтних систем організму. Ризик тромбозу зводився до мінімуму, проте ризик кровотечі не зменшувався. На 5-ту добу після операції при збереженні активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, інгібуванні активності зовнішнього та внутрішнього шляхів коагуляції, але збереженні активності загального шляху зсідання та підвищеному рівні протеїну С зі стабілізацією фібринолізу стабільність гемокоагуляційного балансу була сталою. Це не зменшувало ризик виникнення ТЕУ і кровотеч у післяопераційний період. Висновки. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію з доопераційним стартом має максимально інгібувальний вплив на систему гемостазу, що визначає розвиток подальших геморагічних ускладнень. Це потребує подальших досліджень щодо можливості використання препарату для тромбопрофілактики у режимі післяопераційного старту. Additional Access Points: Клигуненко, О. М. There are no free copies