Сасюка, В. Г.     Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану [Text] / В. Г. Сасюка // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 3. - С. 50-55. - Библиогр. в конце ст. MeSH-main: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY ГОРМОНЫ -- HORMONES ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (кровь) Annotation: Мета— провести оцінку функціонального стану гіпоталамогіпофізарнонаднирникової системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану. Пацієнти та методи. Обстежено 86 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах (22–33 тижні). До основної групи включено 60 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності. До групи порівняння — 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривож ності. Для оцінки ситуативної тривожності та особистісної тривожності використано шкалу Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним. У плазмі крові визначено кількісну оцінку концентрації адренокортикотропного гормону, кортизолу, вільного тестостерону, андростендіону, дегідроепіандростерона сульфату та 17αОНпрогестерону гормонів методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S». Результати. При порівнянні концентрації адренокортикотропного гормону, 17αОНпрогестерону, вільного тестостерону та андростендіону стати стично достовірної різниці (p0,05) між вагітними із середньовисоким та низьким рівнями ситуативної тривожності не встановлено. Однак на деякі взаємовпливи може вказувати кореляційний зв'язок між рівнем особистісної тривожності та вмістом адренокортикотропного гормону як в основній (r=+0,381, p0,05), так і в групі порівняння (r0,05). Під час аналізу концентрації кортизолу та дегідроепіандростерона сульфату встановлено статистично достовірне її переважання у тривожних вагітних порівняно з вагітними, які мають низький рівень ситуативної тривожності. На взаємозв'язок між рівнем ситуативної тривожності та концентрацією кортизолу вказує позитивна кореляція (r=+0,704, p0,05). Підтвердженням стресопротективної дії дегідроепіандростерона сульфату відносно корти золу може бути відсутність статистично достовірної (p 0,05) різниці щодо їх співвідношення в групах дослідження, а також наявність між ними пози тивної кореляції як в основній (r=+0,256, p0,05), так і в групі порівняння (r0,05) різниці за концентрацією адренокортикотропного гормо ну, 17αОНпрогестерону, андростендіону та вільного тестостерону з урахуванням рівня тривожності. Однак зростання рівня тривожності у вагітних супроводжується статистично достовірним підвищенням (p0,05) концентрації кортизолу, що є проявом емоційної реакції на стресову ситуацію, а також збільшенням вмісту дегідроепіандростерона сульфату, який має антиглюкокортикоїдні властивості There are no free copies