Опарін, О. А.     Галектин-3 — новий біомаркер хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця із супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Text] / О. А. Опарін, А. С. Внукова // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 63-69 MeSH-main: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, осложнения) СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, осложнения) ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, осложнения) ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3 БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS Annotation: Мета роботи — вивчення ролі біомаркера хронічної серцевої недостатності (ХСН) галектину‑3 (Г‑3) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) із супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Матеріали та методи. До дослідженні було залучено 100 пацієнтів. Першу групу склали 60 осіб (43 (71,7 %) чоловіки, 17 (28,3 %) жінок) у віці від 42 до 60 років (у середньому (53,79 ± 3,9) року) із ІХС та супутньою неерозивною формою ГЕРХ. Другу групу склали 40 осіб (28 (70 %) чоловіків, 12 (30 %) жінок) у віці від 39 до 60 років (у середньому (53,0 ± 4,6) року), хворих на ІХС без супутньої патології. Контролем слугували 20 практично здорових осіб того ж віку ((47 ± 6,1) року) і тієї ж статі (7 (35 %) чоловіків, 13 (65 %) жінок). Діагноз ІХС встановлено згідно МКХ‑10, Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної та третинної медичної допомоги «Стабільна ішемічна хвороба серця», Рекомендацій Європейського товариства кардіологів з лікування стенокардії (2013), а ГЕРХ — згідно МКХ‑10 та Рекомендацій Монреальського консенсусу (2006). Вимірювання АТ проводилося за методом Шипіоне Ріва-Роччі у модифікації Короткова тонометром Microlife BP AG1—20 (Швейцарія) після 10-хвилинного відпочинку в положенні сидячи або лежачи для встановлення цифр систолічного АТ. Для кількісного визначення людського Г‑3 імуноферментним аналізом був використаний набір «Галектин‑3» Bender MedSystems (Австрія). Усі отримані дані було внесено в електронну базу, статистичну обробку даних проводили методами варіаційної та непараметричної статистики медико-біологічного профілю за допомогою пакета статистичних програм Exсel for Windows, Statistika 6.0 і SPSS Statistics. Статистичну достовірність оцінювали за t-критерієм Стьюдента та t-критерієм Вілкоксона, різниця вважалась достовірною при p 0,05. Результати та обговорення. Отримані в ході дослідження дані свідчать про те, що рівень Г‑3 достовірно вищий у пацієнтів із стабільною стенокардією ІІІ ФК, порівняно з І та ІІ ФК. Також на рівень Г‑3 достовірно впливає стадія та ступінь гіпертонічної хвороби, про що свідчать показники обох груп дослідження. Достовірне збільшення рівня Г‑3 спостерігається у хворих на ХСН ІІА стадії, порівняно з пацієнтами із ХСН 0 та І стадії, що свідчить про більш виражену серцеву недостатність у цих пацієнтів, тоді як рівень Г‑3 у хворих на ХСН І стадії достовірно менший, ніж у хворих ІІ А стадії, але достовірно вищий, ніж у пацієнтів із ХСН 0 стадії в обох групах дослідження. Висновки. Біомаркер Г‑3 доцільно використовувати для визначення серцевої недостатності як при захворюваннях серцево-судинної системи, так і при інших патологіях, які супроводжуються розвитком ХСН Objective — to study the role of the biomarker for chronic heart failure (CHF) Galectine 3 (Gal 3) in patients with IHD and concomitant gastroesophageal reflux disease (GERD). Materials and methods. The study involved 100 patients. The first group included 60 patients (43 male (71.7 %), 17 female (28.3 %)) aged 42 to 60 years old (mean (53.79 ± 3.9) years old) with IHD and concomitant nonerosive GERD form. Second group consisted of 40 patients (28 male (70 %), 12 female (30 %)) aged 39 to 60 years old (mean (53.0 ± 4.6) years old) with IHD and without concomitant pathologies. Control group included 20 healthy participants, matching by age (mean (47 ± 6.1) years old) and gender (7 male (35 %), 13 female (65 %)). IHD diagnosis was made according to ICD 10, Unified clinical protocol for primary, secondary and tertiary care «Stable ischemic heart disease», 2013 European Society of Cardiology guidelines on the management of stable coronary artery disease; GERD diagnosis was made according to ICD 10 and The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease (2006). BP was measured by the Scipione Riva-Rocci/Korotkoff method using Microlife BP AG1—20 sphygmomanometer (Switzerland) after 10 minute rest in sitting and supine positions to measure systolic BP. Quantitative measurement of human Gal 3 was performed using enzyme-linked immunosorbent assay «Galectine 3» produced by Bender Systems (Austria). All collected data were entered into the electronic database; Statistical treatment was performed with variation and nonparametric biomedical statistics using Excel for Windows, Statistica 6.0 and SPSS Statistics statistical software. Statistical significance was determined using Student’s t-test and Wilcoxon signed-rank test. The difference in results was considered statistically significant with P-value 0.05. Results and discussion. The obtained results showed that Gal 3 levels were significantly higher in patients with stable angina pectoris of III functional class (FC) compared to both FC II and FC I. Besides, the measurements in both study groups demonstrated that the stage and severity of the essential hypertension significantly affect the Gal 3 levels. The significant increase in Gal 3 levels has been found in patients with degree IIA CHF as compared with both patients with degree 0 and degree 1 CHF, which is evidence for more pronounced heart failure in these patients. Whereas Gal 3 levels in patients with I degree CHF were significantly lower, than in the subjects with CHF of II A degree, but significantly higher, than in patients with CHF of 0 degree in both study groups. Conclusions. It is reasonable to use Gal 3 biomarker to determine severity of heart failure in patients with cardiovascular diseases, as well in patients with other morbidities accompanied by the development of chronic heart failure Additional Access Points: Внукова, А. С. There are no free copies