Ефективність застосування різних варіантів дренажу черевної порожнини при створенні моделі хронічного перитоніту та визначення показників тотального фіброзу очеревини [Text] / А. Б. Кебкало [та ін.] // Патологія. - 2019. - Том 16, N 2. - С. 214-221 MeSH-main: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология) ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ФИБРОЗ -- PERITONEAL FIBROSIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование) Annotation: Для ранньої діагностики та прогнозування перебігу хронічного перитоніту нині гостро постало питання щодо створення оптимальної моделі хронічного перитоніту та визначення показників і темпів прогресування фіброзу очеревини. Мета роботи – оцінити ефективність застосування різних варіантів дренажу черевної порожнини при створенні моделі хронічного перитоніту та визначити показники формування тотального фіброзу очеревини в динаміці перитоніту. Матеріали та методи. В експерименті на 60 щурах віком 90 діб і з масою 220–250 г моделювали хронічний перитоніт шляхом внутрішньоочеревинного введення через дренаж живих культур бактерій E. coli та 10 % калової суспензії (0,5 мл на 100 г маси тварини), а також застосування різних варіантів встановлення дренажів черевної порожнини для перитонеального лаважа з антисептиками. У 1 групі у 20 щурів дренаж встановлювали під візуальним контролем через контрапертуру на спинній поверхні та фіксували до парієтальної очеревини по правому фланку; в 2 групі у 20 щурів дренаж встановлювали під візуальним контролем через лапаротомну рану та фіксували до парієтальної очеревини по правому фланку; у 3 групі у 20 щурів провели сліпе введення дренажу черевної порожнини троакарним методом. Через 12 і 24 години черевну порожнину тричі промивали 0,9 % розчином NaCl та 50 % розчином бетадину. Всім щурам вводили по 5 мл мезогелю для запобігання спайкоутворенню та забезпечення функціонування дренажів. На 2 добу вводили 10 % калову суспензію (0,5 мл на 100 г маси тварини). Через 12 і 24 години, 5 і 12 діб експерименту здійснили моніторинг запального процесу очеревини, враховуючи лейкоцитоз крові. Для оцінювання ефективності різних варіантів дренування черевної порожнини на 5, 7, 14, 30 і 60 добу визначали цитологічний профіль змивів з очеревини щурів, летальність тварин, кількість нагноєних ран і міграцій дренажів. Результати. Встановили, що модель хронічного перитоніту з підтримкою хронічного запалення та розвитком фіброзу очеревини вдалося створити тільки при встановленні дренажу черевної порожнини під візуальним контролем через контрапертуру на спинній поверхні з його фіксацією по правому фланку до парієтальної очеревини. У цих тварин вдалося досягти стійкого тривалого лейкоцитозу в межах 10,2–13,3 ? 109/л, цитологічний профіль змивів з очеревини характеризувався вірогідним збільшенням (р 0,05) кількості фіброцитів від 7 до 60 доби експерименту; з 14 доби виявили істотне зменшення (р 0,05) кількості мітозів у мезотеліоцитах на тлі відносно стабільної їхньої кількості. На 60 добу експерименту під час гістологічного дослідження визначили втрату покривного мезотелію, на потовщеній базальній мембрані очеревини спостерігали рясні напластування волокон сполучної тканини; у змивах з очеревини кількість мезотеліоцитів мала зворотний кореляційний зв’язок зі ступенем фіброзу за показником зростанням кількості фіброцитів в 1 мм3 (r Additional Access Points: Кебкало, А. Б. Рейті, А. О. Грянила, В. В. Кондратюк, М. О. There are no free copies