Чернецька, Н. В.     Диференційоване застосування аторвастатину в лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднане з цукровим діабетом типу 2 [Text] / Н. В. Чернецька, О. І. Федів, Г. Я. Ступницька // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 119-126. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-main: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (лекарственная терапия) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOLIPIDEMIC AGENTS (терапевтическое применение) Annotation: Мета дослідження – вивчити ефективність диференційованого застосування аторвастатину в лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), поєднане з цукровим діабетом (ЦД) типу 2. Матеріал і методи. Обстежено 49 пацієнтів із ХОЗЛ та супутнім ЦД типу 2, які були розподілені на 2 групи. Перша група (26 хворих) на тлі базисної терапії отримувала 40 мг аторвастатину, друга група (23 пацієнти) – 20 мг аторвастатину впродовж 6 місяців. Оцінку ефективності терапії проводили за САТ-тестом, тестом із 6-хвилинною ходьбою, інтегральним індексом BODE, результатами спірометрії та біоімпедансометрії. На початку та наприкінці лікування визначали показники ліпідного спектра крові, вуглеводного обміну, функціонального стану ендотелію, а також рівень С-реактивного білка (СРБ) у сироватці крові. Проводили генотипування поліморфного варіанта С3435Т гена MDR1 із подальшою оцінкою розподілу генотипів і алелів між групами за допомогою двостороннього тесту Пірсона хі-квадрат (?2). Результати. Установлено, що при використанні 40 мг аторвастатину впродовж шести місяців лікування у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 спостерігалось покращення якості життя за САТ-тестом за генотипу СС та СТ, зростання толерантності до фізичного навантаження за генотипу СТ та зниження інтегрального індексу BODE незалежно від генотипу. Зниження ІМТ та % жирової маси було за генотипу ТТ. Проте ця терапія призводила до погіршення показників вуглеводного обміну (вірогідне зростання вмісту глюкози натще та через 2 години). Рівень загального холестеролу (ХС) та ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) значно знижувались за ТТ- генотипу. При цьому генотипі рівень нітратів/нітритів значно зростав порівняно із СС та СТ- генотипом. СРБ знижувався незалежно від генотипу. Використання у лікуванні хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 аторвастатину у дозі 20 мг призводить до покращення перебігу ХОЗЛ, поєднаного із ЦД типу 2, особливо за наявності алелю Т (зниження кількості балів за САТ- тестом, зростання толерантності до фізичного навантаження, зниження інтегрального індексу BODE), покращення ліпідного спектра крові та функціонального стану ендотелію за відсутності впливу на вуглеводний обмін (показники достовірно не змінювались наприкінці лікування). Висновок. Виявлено, що у хворих на ХОЗЛ, поєднане з ЦД типу 2, встановлена асоціація відповіді на лікування аторвастатином з поліморфізмом С3435Т гена MDR1. Застосування аторвастатину у дозі 20 мг покращувало перебіг ХОЗЛ за відсутності впливу на ЦД типу 2, особливо за генотипу ТТ. Additional Access Points: Федів, О. І. Ступницька, Г. Я. There are no free copies