Налескина, Л. А.     Современное развитие направления - цитологическая реактивность больного онкологического профиля [Text] / Л. А. Налескина // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 4. - С. 209-217. - Библиогр. в конце ст. MeSH-main: НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (генетика, диагностика, кровь, этиология) ЦИТОГЕНЕТИКА -- CYTOGENETICS ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM ЩЕКИ -- CHEEK ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES МИКРОЯДРА ХРОМОСОМА-ДЕФЕКТНЫЕ -- MICRONUCLEI, CHROMOSOME-DEFECTIVE ДНК МЕТИЛИРОВАНИЕ -- DNA METHYLATION МИКРО-РНК -- MICRORNAS ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION Annotation: В обзоре проанализированы данные литературы о существующих в настоящее время подходах к оценке реакции организма на опухолевый процесс на уровне соматических немалигнизированных клеток. Несмотря на различный дизайн, целью всех исследований является поиск простых неинвазивных и в то же время информативных маркеров, которые можно было бы использовать в качестве предикторов рака, для дифференциальной диагностики новообразований, прогнозирования опухолевого процесса, разработки мер профилактики, оценки эффективности лечения, а также определения чувствительности опухоли к химио- и лучевой терапии. Четко прослеживаются три основные направления исследований цитологической реактивности больного онкологического профиля. Золотым стандартом остается классический подход, позволяющий в буккальном эпителии или лимфоцитах периферической крови оценить цитогенетические, цитотоксические эффекты на основании данных, полученных при исследовании аберраций хромосом, микроядер, с недавнего времени — ДНК комет. В связи с имеющимися доказательствами того, что ключевым фактором, определяющим исход злокачественного процесса, является воспаление, широко развивается второе направление цитологической реактивности больного онкологического профиля — поиски маркеров системного воспалительного ответа на основании индексов, рассчитанных по соотношению форменных элементов крови. С недавнего времени получило развитие третье направление этой проблемы — эпигенетическое, которое заключается в изучении маркеров метилирования ДНК соматических немалигнизированных клеток больных со злокачественными новообразованиями различного генеза, в частности лимфоцитов периферической крови, а также микроРНК, ассоциированных с опухолевым ростом, для дальнейшего внедрения в клиническую практику. Имеющиеся результаты по всем трем направлениям исследований дают надежду на успешное решение в ближайшей перспективе актуальных проблем онкологии В огляді проаналізовані дані літератури щодо підходів до оцінки реакції організму на пухлинний процес на рівні соматичних немалігнізованих клітин, які існують на сьогодні. Незважаючи на різний дизайн, метою всіх досліджень є пошук простих, неінвазивних і водночас інформативних маркерів, які можна було б використовувати в якості предикторів раку, для диференційної діагностики новоутворень, прогнозування пухлинного процесу, розробки заходів профілактики, оцінки ефективності лікування, а також визначення чутливості пухлини до хіміо- і променевої терапії. Чітко простежуються три основні напрямки досліджень цитологічної реактивності хворого онкологічного профілю. Золотим стандартом залишається класичний підхід, що дозволяє в букальному епітелії або лімфоцитах периферичної крові оцінити цитогенетичні, цитотоксичні ефекти на підставі даних, отриманих під час дослідження аберацій хромосом, мікроядер, віднедавна — ДНК-комет. У зв’язку з наявними доказами того, що ключовим фактором, який визначає результат злоякісного процесу, є запалення, широко розвивається другий напрямок цитологічної реактивності хворого онкологічного профілю — пошуки маркерів системної запальної відповіді на підставі індексів, розрахованих за співвідношенням формених елементів крові. Віднедавна набув розвитку третій напрямок цієї проблеми — епігенетичний, який полягає у вивченні маркерів метилування ДНК соматичних немалігнізованих клітин хворих зі злоякісними новоутвореннями різного генезу, зокрема лімфоцитів периферичної крові, а також мікроРНК, асоційованих з пухлинним ростом, для подальшого впровадження в клінічну практику. Наявні результати за всіма трьома напрямками досліджень дають надію на успішне вирішення в найближчій перспективі актуальних проблем онкології There are no free copies