Hruzevskiy, O. A.     The stress hormones effect on the progression of vaginal bacterial dysbiosis [Text] = Вплив стресових гормонів на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу / O. A. Hruzevskiy, V. V. Minukhin // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - P455-459. - Bibliogr. at the end of the art. Rubrics: Женск MeSH-main: ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (диагностическое применение, кровь) ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (диагностическое применение, кровь) СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология) ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, метаболизм) МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология) ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (иммунология, кровь, метаболизм, этиология) ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование) Annotation: The stress objective marker is the neuro-hormonal stress-implementing system stress and the increase the cortisol and prolactin levels in the blood, leading to the “distress syndrome” formation. Aim – to establish the stress effect, revealed according to the level of stress- implementing hormones, in particular cortisol and prolactin, on the progression of vaginal bacterial dysbiosis and the bacterial vaginosis (BV) development. During the study there were used the data taken from 298 women, who were divided into the following groups according to the Opportunistic pathogenic microflora index (OPMI) and normobiota index (NBI): normocenosis (n=53), dysbiosis I (n=128) and II degree (n=117) among the latter 83 patients with NBI1 lg GE/sample were identified, in which BV was established. Molecular genetic studies of the epithelium scraping from the vagina posterolateral wall were carried out by Polymerase chain reaction (“DNK-Technologiia” LLC, RF). Facultative and obligate anaerobes, myco- and ureplasmas, and yeast-like fungi were quantified. The cortisol and prolactin blood levels were identified. For statistical analysis, the Statistica 10 software (StatSoft, Inc., USA) was used. Catch out that the blood cortisol content with dysbiosis progression compared with the normocenosis has changed in two-phase: it was increased with I degree dysbiosis (1.2–1.4 times; p0.01) and decreased with II degree dysbiosis and BV (1.5 times; p0.001). So, with respect to the classical concept of the General adaptive syndrome of G. Selye, the first dysbiosis development stages can be considered as reaction of “anxiety”, while the development of BV is a reaction of “exhaustion”. The blood prolactin content compared with normocenosis with dysbiosis was increased, which was most expressed in BV (1.5 times; p 0.001). It also reflected the stress response development with increased central nervous system stress. The blood hormones content has relation with BV-associated microbiota indexes: prolactin was positively related with NBI, and cortisol was negatively related to the number of Atopobium vaginalis. Thus, according to the data obtained, BV can be attributed to the stress pathology with the "distress syndrome" development and the content of cortisol and prolactin in the blood can be considered as marker factors for hormonal regulation disorder Об’єктивним маркером стресу є напруження нейро-гормональної стрес-реалізуючої системи та збільшення вмісту у крові кортизолу та пролактину, що обумовлює формування “дистрес-синдрому”. Мета дослідження – встановити вплив стресу, визначеного за рівнем стрес-реалізуючих гормонів, зокрема – кортизолу та пролактину, на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу та розвиток бактеріального вагінозу (БВ). Залучені дані 298 жінок, які за індексом умовно-патогенної мікрофлори (ІУПМ) та показником нормобіоти (ПНБ) були розподілені на групи: нормоценоз (n=53), дисбіоз І (n=128) і ІІ ступеню (n=117); серед останніх виокремлено 83 пацієнтки з ПНБ1 lg ГЕ/зразок, в яких був встановлений БВ. Молекулярно-генетичні дослідження зіскрібка епітелію з задньобокової стінки піхви проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (“ДНК-технологія”, РФ). Кількісно визначали факультативні й облігатні анаероби, міко- і уреплазми та дріжджоподібні гриби. У крові визначали вміст кортизолу та пролактину. Для статистичного аналізу використовували програму Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA). Виявлено, що вміст у крові кортизолу по мірі прогресування дисбіозу у порівнянні з нормоценозом змінювався двофазно: був збільшеним при дисбіозі І ступеню (у 1,2–1,4 рази; р0,01) і – зниженим при дисбіозі ІІ ступеню і БВ (у 1,5 рази; p0,001). Отже, орієнтуючись на класичну концепцію загального адаптаційного синдрому Г. Сельє, перші стадії розвитку дисбіозу можна вважати реакцією “тривоги”, тоді як розвиток БВ, – реакцією “виснаження”. Вміст у крові пролактину у порівнянні з нормоценозом при дисбіозі виявився збільшеним, що було максимально виражено при БВ (у 1,5 рази; p0,001). Це також відбивало розвиток стресової реакції з підвищенням напруженості центральної нервової системи. Вміст у крові гормонів мав зв’язок з показниками БВ-асоційованої мікробіоти: пролактин був позитивно зв’язаний з ПНБ, а кортизол – негативно з кількістю Atopobium vaginalis. Отже відповідно до отриманих даних, БВ можна віднести до стресової патології з розвитком “дистрес-синдрому”, а вміст у крові кортизолу і пролактину можна розглядати як маркерні чинники порушення гормональної регуляці Additional Access Points: Minukhin, V. V. There are no free copies