Mamina, О.     Determination of quifenadine by HPLC method in blood [Text] / О. Mamina, V. Kabachny, О. Lozova // Укр. біофармац. журнал. - 2020. - № 3. - С. 58-66 MeSH-main: ТОКСИКОЛОГИЯ -- TOXICOLOGY (методы) ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS (анализ, кровь) ХРОМАТОГРАФИЯ ТОНКОСЛОЙНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, THIN LAYER (использование, методы) Key words(unnormalized): Хифенадин Annotation: Quifenadine hydrochloride (phencarol) – quinuclidinyl-3-diphenyl carbinol hydrochloride – first generation H1-histamine receptor blocker. The drug reduces the content of histamine in tissues due to the activation of the enzyme diamine oxidase, which breaks down up to 30 % of tissue histamine. Quifenadine hydrochloride is superior to diphenhydramine in duration of antihistamine action. Unlike diphenhydramine and diprazine, quifenadine does not inhibit the CNS, is characterized by weak sedative properties. Quifenadine hydrochloride can be used in the development of tolerance to other sedative antihistamines. Quifenadine hydrochloride is used to treat anaphylactic shock, urticaria, hay fever, Quincke’s edema, dermatoses, allergic rhinitis, food and drug allergies. In case of overdose of quifenadine hydrochloride causes dryness of the mucous membranes, headache, vomiting, stomach pain and dyspepsia. At high doses, it can affect the cardiovascular system, gastrointestinal tract, liver and kidneys. Detection and quantification of quifenadine hydrochloride in pharmaceuticals and biological matrices during treatment are based on the choice of highly sensitive and selective research methods, which is an urgent task for monitoring the effectiveness of treatment of the population with antihistamines and diagnosis of drug intoxication Quifenadine was extracted with chloroform at pH 9,0 from blood. Purification of extracts from co-extractive compounds was performed by combining TLC and extraction with hexane. It was established that when isolating quifenadine from blood according to the developed methods it is possible to allocate 32.5-37.6 % of substance (ε = ± 6.65 %, RSDx = 2.25 %). The method of TLC purification and identification of quifenadine in biogenic extracts was tested under optimal conditions: system of organic solvents – chloroform-n-butanol-25 % solution of ammonium hydroxide (70:40:5), location reagents – UV light, reagent Dragendorff in the modification of Mounier, Rf quifenadine = 0.25-0.30 (Sorbfil PTLC-AF-A). The unified HPLC method for identification and quantification of quifenadine has been tested in biogenic extracts from blood according to the developed algorithm of directed analysis. It was found that quifenadine can be identified by retention time – 20.27 ± 0.03 min; retention volume 2026.9 ± 0.34 μl; spectral ratios – 0.634; 0.255; 0.041; 0.022; 0.027; 0.001; 0.001. Equation was used to determine the quifenadine content S = 0.42·10-3 С + 0.94·10-3 the correlation coefficient was equal to 0.9985.Chromatographic techniques can be recommended for implementation in practice of the Bureau of Forensic Medical Examination, poison control centers, clinical laboratories regarding the study of medicinal substances in biological objects Хіфенадину гідрохлорид (фенкарол) – хінуклідил-3-дифенілкарбінолу гідрохлорид – блокатор рецепторів H1-гістаміну першого покоління. Препарат знижує вміст гістаміну в тканинах, що обумовлено активацією ензиму діаміноксидази, який розщеплює до 30 % тканинного гістаміну. Хіфенадину гідрохлорид перевершує дифенгідрамін за тривалістю протигістамінної дії. На відміну від дифенгідраміну та дипразину хіфенадин не пригнічує ЦНС і характеризується слабко вираженими седативними властивостями. Хіфенадину гідрохлорид може використовуватися при розвитку толерантності до інших седативних антигістамінних препаратів. Хіфенадину гідрохлорид застосовується для лікування анафілактичного шоку, кропивниці, сінної лихоманки, набряку Квінке, дерматозів, алергічних ринітів, харчової і лікарської алергії. При передозуванні хіфенадину гідрохлорид викликає сухість слизових оболонок, головний біль, блювоту, біль у шлунку і диспепсичні явища. При значних дозах може вражати серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, печінку та нирки. Виявлення та кількісне визначення хіфенадину гідрохлориду в фармацевтичних препаратах і біологічних матрицях під час лікування грунтуються на виборі високочутливих і селективних методів дослідження, що є актуальною задачею для проведення моніторингу ефективності лікування населення антигістамінними лікарськими засобами та діагностики інтоксикацій ліками Проведено екстракцію хіфенадину хлороформом при рН 9,0 з крові та сечі. Очистку витяжок від співекстрактивних сполук виконували при сполученні методів ТШХ та екстракції гексаном. Встановлено, що при ізолюванні хіфенадину з крові за розробленими методиками можна виділити 32,5-37,6 % речовини (ε = ± 6,65 %, RSDx = 2,25 %). Опрацьовано методику ТШХ-очистки та ідентифікації хіфенадину у біогенних екстрактах за оптимальними умовами: система органічних розчинників – хлороформ-н-бутанол-25 % розчин амонію гідроксиду (70:40:5), проявники – УФ-світло, реактив Драгендорфа за Муньє, Rf хіфенадину = 0,25-0,30 (Сорбфіл ПСТХ-АФ-А). Опрацьовано уніфіковану ВЕРХ-методику ідентифікації та кількісного визначення хіфенадину у біогенних екстрактах із крові згідно з розробленим алгоритмом спрямованого аналізу. Встановлено, що хіфенадин можна ідентифікувати за часом утримування – 20,27 ± 0,03 хв; об´ємом утримування 2026,9 ± 0,34 мкл; спектральними відношеннями – 0,634; 0,255; 0,041; 0,022; 0,027; 0,001; 0,001. Для визначення вмісту хіфенадину використовували рівняння S = 0,42·10-3 С + 0,94·10-3; коефіцієнт кореляції дорівнював 0,9985. Хроматографічні методики можуть бути рекомендовані для впровадження у практику бюро судово-медичної експертизи, токсикологічних центрів, клінічних лабораторій стосовно вивчення лікарських речовин у біологічних об’єктах Additional Access Points: Kabachny, V. Lozova, О. There are no free copies