Значимість окремих маркерів при різних варіантах перебігу раку передміхурової залози [Text] / О. Ю. Столярова [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 134-137. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-main: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (кровь) НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (кровь) ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Annotation: У структурі онкологічної патології у чоловіків рак передміхурової залози (РПЗ) посідає 1-ше місце, при цьому є 2-ю за частотою причиною смерті від злоякісних новоутворень, а 5-річний показник виживаності становить 30%. Проста­тичний специфічний антиген належить до основних пухлиноасоційованих маркерів, а при певних варіантах перебігу РПЗ діагностична і прогностична значущість інших маркерів залишається мало вивченою, хоча між окремими показниками аналізу крові існують високовірогідні кореляційні зв’язки. Мета дослідження. Оцінити клініко-прогностичну значущість окремих пухлинних маркерів у крові хворих на РПЗ. Об’єкт і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 195 чоловіків з РПЗ віком 52–82 років. З моменту діагностування захворювання минуло в середньому 3 роки. Співвідношення рТ2а, рТ3а, рТ3с, рРТ4, рТ2b, рТ3, рТ2с, рТ3b, рТ2 стадій РПЗ було 1:1:1:2:3:5:7:7:9. Показники pN1, pN2 і рN3 виявлено у 22, 9 і 8% обстежених відповідно, рМ1 і рМ2 — у 26 і 17% відповідно. Параметри поширеності раку в середньому становили 3 бали, розміру пухлини — 2 бали, критерію Глісона — 6 балів, співвідношення периферичної та центральної форми пухлини — 3:1, аденокарциному діагностовано в 94% пацієнтів, гігантоклітинну карциному — у 6%. Середній показник стадії пухлини становив 3 умовні одиниці, зрілості — 3 бали. Оцінювали показники тестостерону, лютеїнізуючого гормону, інсуліноподібного фактору росту 1, активності лужної фосфатази, кислої простатичної фосфатази і глікозил-гідролази. Результати. Підвищення рівнів простатичного специфічного антигену, тестостерону, інсуліноподібного фактору росту 1, активності лужної фосфатази, кислої простатичної фосфатази і козилгідролази спостерігається у 46–100% хворих, що залежить від поширеності, розмірів, локалізації, стадії й ступеня диференціації пухлинного процесу, характеру його метастазування в лімфатичні вузли, віддалені органи та скелет, а параметри активності лужної фосфатази і кислої простатичної фосфатази мають прогностичне значення. З урахуванням виконаної статистичної обробки даних обстеження зроблено висновок, що має практичну спрямованість: показник активності кислої простатичної фосфатази 7,5 нг/мл має негативне прогностичне значення щодо метастазів у печінку. Таким чином, необхідна розробка нових алгоритмів, що поліпшують доопераційну оцінку стадій РПЗ. Висновок. Підвищення рівня маркерів РПЗ, що вивчалися, залежить від характеру перебігу пухлинного процесу, а деякі параметри мають прогностичне значення.Ключові слова: рак; передміхурова залоза; пухлинні маркери Additional Access Points: Столярова, О. Ю. Думанський, Ю. В. Палій, М. І. Синяченко, О. В. Єрмолаєва, М. В. There are no free copies