Shurma, A. I.     Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis [Text] = Аналіз прогностичних факторів у хворих на гострий перитоніт / A. I. Shurma, F. V. Grynchuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 43-47. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-main: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Annotation: Prediction of postoperative complications (POC) is an important element in the choice of treatment tactics for acute peritonitis (AP). Many methods have been proposed for this. However, none of these methods have sufficient recognition. Most prognostic scales determine the risk of complications only after surgery. Therefore, the issue of developing an informative prognostic scale remains relevant. The aim of the study was to evaluate prognostic factors in patients with acute peritonitis. Materials and Methods. Retrospective analysis of the results of treatment of 212 patients with AP. 65 patients had POC. 22 patients died. Analysis of clinical, anthropometric data, laboratory examination results, criteria of MPI, PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), Charlson Comorbidity Index (CCI) was performed. Analysis of Variance (ANOVA) and Neural Network Bayesian Classifier were used to assess the influence of factors. Results. None of the studied criteria is sufficient for prediction. MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP. But these indicators can be determined only after the operation. Therefore, we separately used a cumulative assessment of indicators that can be determined before surgery and after surgery. Multifactor ANOVA with preoperative parameters: diagnosis, clinical signs of AP, body temperature, CCI, systolic blood pressure (SBP) showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Multifactor ANOVA with indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Conclusions 1. Criteria MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP, but none of these criteria is sufficient alone. 2. The set of indicators of diagnosis, clinical signs of peritonitis before surgery, body temperature, CCI, SBP have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level before surgery. 3. The combination of indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level after surgery. 4. The creation of a reliable prognostic scale is possible using a complex of the described factors Прогнозування післяопераційних ускладнень (ПОУ) є важливим елементом у виборі тактики лікування гострого перитоніту (ГП). Для цього запропоновано багато методів. Однак жоден із цих методів не має достатнього визнання. Більшість прогностичних шкал визначають ризик ускладнень тільки після операції. Тому актуальним залишається питання розробки інформативної прогностичної шкали. Мета дослідження – оцінити прогностичні фактори у хворих на гострий перитоніт. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. 65 пацієнтів мали ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних, антропометричних даних, результатів лабораторних досліджень, критеріїв Мангаймського перитонітного індексу (MПI), PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), індекс коморбідності Чарлсона (ІКЧ). Для оцінки впливу факторів використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier. Результати. Жоден із досліджуваних критеріїв не є достатнім для прогнозування. Найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП мають MПI, PIPAS, WSSS. Але ці показники можна визначити тільки після операції. Тому ми окремо використали сукупну оцінку показників, які можна визначити до і після операції. Багатофакторний ДА з передопераційними параметрами: діагноз, клінічні ознаки ГП, температура тіла, ІКЧ, систолічний артеріальний тиск (САТ) показав, що оскільки P-критерій цих 5 факторів менше 0,05, їх комбінація має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні. Висновки. 1. Критерії MPI, PIPAS, WSSS мають найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП, але жоден із цих критеріїв сам по собі не є достатнім. 2. Сукупність показників діагнозу, клінічних ознак перитоніту до операції, температури тіла, ІКЧ, САТ мають статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні до операції. 3. Комбінація показників діагностики, температури тіла, CCI, SBP, WSSS або PIPAS має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні після операції. 4. Створення надійної прогностичної шкали можливе за допомогою комплексу описаних факторів Additional Access Points: Grynchuk, F. V. There are no free copies