Саєнко, О. В.     Динаміка постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи під впливом реабілітаційних засобів [Text] = Dynamics of post-mobilization functional limitations of the orofacial zone in patients after fracture of the mandibula under the influence of rehabilitation measures / О. В. Саєнко, М. Г. Аравіцька. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 115-120. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-main: ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы, реабилитация, тенденции) ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология) МИОТЕРАПИЯ ОРАЛЬНО-ЛИЦЕВАЯ -- MYOFUNCTIONAL THERAPY (использование, методы, тенденции) ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Annotation: Мета: оцінити ефективність розробленої програми реабілітації за динамікою постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи. Методи. У процесі дослідження було обстежено 53 людини. Контрольну групу склали 32 особи без наслідків травм щелепно-лицевої ділянки та обтяженого стоматологічного статусу. Основну групу склала 21 особа з наслідками перелому нижньої щелепи, які проходили реабілітацію за програмою, що включала терапевтичні вправи; вправи з тренажером «TheraBite Jaw Motion Rehabilitation System»; курс масажу; теплові процедури; постізометричну релаксацію та пропріоцептивну нейро-м’язову фацилітацію; кінезіологічне тейпування; а також навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за інтенсивністю болю, величиною відкривання рота та за результатами опитувальника Jaw Functional Limitation Scale. Результати. При первинному обстеженні у травмованих осіб було визначено: біль, який посилювався при рухах, обмеження відкривання рота, погіршення функціонування за Jaw Functional Limitation Scale. Після завершення реабілітації інтенсивність болю зменшилась, зокрема, біль не відчувався у стані спокою, не виявлявся або був майже невідчутний при рухах. Покращилась функціональна активність нижньощелепної ділянки та скронево-нижньощелепного суглоба, що проявилось у збільшенні величини відкривання рота (на 42,1%, р0,05 відносно контрольної групи). Повторні результати Jaw Functional Limitation Scale продемонстрували полегшення процесу жування на 76,5%, мобільність нижньої щелепи – у півтора рази, вербальну та емоційну комунікації ‑ на 27,8%, тобто загальний бал становить 56,8%, порівняно з вихідними даними (р0,05); за підшкалою комунікації досягнуто показників здорових осіб (р0,05 відносно контрольної групи). Висновки. Програма комплексної реабілітації продемонструвала статистично значно кращий вплив (р0,05) на всі досліджувані показники функціонування орофаціальної зони, порівняно з вихідними даними, що підтверджує необхідність застосування спеціалізованого відновлення у пацієнтів із травмами нижньої щелепи Purpose: to evaluate the effectiveness of the developed rehabilitation program based on the dynamics of post-immobilization functional limitations of the orofacial zone in patients after a fracture of mandibula. Methods. During the study, 53 people were examined. The control group consisted of 32 people without the consequences of maxillofacial injuries and severe dental status. The main group consisted of 21 people (with the consequences of a fracture of the mandibula, who underwent rehabilitation according to the developed rehabilitation program. It included therapeutic exercises for the muscles of the neck, cervical collar zone, back, shoulder girdle; exercises with the "TheraBite Jaw Motion Rehabilitation System" simulator; a course of massage (intraoral and classical) of the masticatory muscles, temporomandibular joint, neck, cervical collar zone; thermal procedures (dry heat) on the area of the temporomandibular joint; postisometric relaxation and proprioceptive neuro-muscular facilitation of masticatory muscles, neck muscles; kinesiological taping; patient education. The rehabilitation program lasted three months; during the first intervention, it was carried out on the basis of a rehabilitation center, during the second - in a hybrid format, during the third - in the form of telerehabilitation and independent classes with periodic eye control. The aim of the physical therapy program was to: restore the functional capacity of the mandibula and the orofacial zone as a whole (chewing, swallowing, speech, oral breathing, articulatory movements in full); minimization of traumatic and post-traumatic dysfunction of the temporomandibular joint; normalization of facial and neck muscle tone; leveling of trigger zones; decrease in the degree of psycho-emotional stress; learning the principles of gentle motor and functional load on the temporomandibular joint; restoration of the aesthetic symmetrical shape of the face. The effectiveness of the program was assessed by the intensity of pain, the amount of mouth opening, and the Jaw Functional Limitation Scale questionnaire. The results. During the initial examination, the injured persons had pain that increased with movement, limitation of opening the mouth, deterioration of functioning according to the Jaw Functional Limitation Scale. During the re-examination and questioning of the patients, it was found that after the completion of the rehabilitation course, the intensity of pain in the temporomandibular region decreased: it was absent at rest, was not detected or was almost imperceptible during movements. Statistically significant (p0.05) compared to the initial examination improved the functional activity of the mandibular area and the functioning of the temporomandibular joint, which was manifested by an increase in the amount of mouth opening (by 42.1%, p0.05 compared to the control group). Repeated results of the Jaw Functional Limitation Scale demonstrated a 76.5% improvement in mastication, one and a half times in vertical jaw mobility, 27.8% verbal and emotional expression, and 56.8% overall score compared to baseline (p0.05); according to the subscale of communication, the indicators of healthy individuals were reached (p0.05 relative to the control group). Conclusions. The complex rehabilitation program demonstrated a statistically significantly better effect (p0.05) on all the studied indicators of the functioning of the orofacial zone compared to the initial data, which confirms the need for the use of specialized rehabilitation in patients with injuries of the mandibula Additional Access Points: Аравіцька, М. Г. There are no free copies