Режим перфузії як фактор виникнення когнітивної дисфункції у хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу [Text] = Perfusion mode as a factor of appearance of cognitive dysfunction in patients after on-pump coronary artery bypass grafting / С. М. Судакевич [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 23-29. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-main: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология) КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, тенденции) КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION Annotation: Мета роботи - оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, одержані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця - аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 +- 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група - 40 - 60 мм рт. ст., 2-га - більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проведено до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результати тесту візуальної уваги та зміни задач Trial Making Test Part A показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування (порівняно з вихідними показниками) на 21,6 (18,4; 32,1) % більше часу на 7-му добу та на 7,9 (5,3; 15,6) % більше часу через 3 місяці після операції, в той час як хворі 2-ї групи - відповідно на 13,8 (11; 16,5) та 3,3 (0; 5,7) % більше. За результатами тесту MMSE, пацієнти 1-ї групи набирали (порівняно з тестуванням до операції) на 11,5 (-18,5; -6,9) % менше балів на 7-му добу та на 9,9 (-4,2; 8,7)(порівняно з вихідними показниками) на 13,3 (8,2; 24,1) % більше часу на 7-му добу та на 6,3 (3,2; 10,8) % більше часу через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи - відповідно на 8 (5,5; 10,9) та 4,8 (2,5; 9,4) % більше. Висновки: підтримання оптимальних (понад 60 мм. рт. ст.) показників перфузійного тиску під час ШК у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування, є вкрай важливим фактором, який дозволяє зменшити частоту виникнення когнітивної дисфункції в ранній післяопераційний період та через 3 місяці після операції. Використання режиму перфузії із підтриманням середнього перфузійного тиску менше 60 мм. рт. ст. є чинником виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції The aim - to evaluate the effect of perfusion pressure during cardiopulmonary bypass on the occurrence of postoperative cognitive dysfunction in patients undergoing coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass (CPB). Маterials and methods. In a retrospective observational one-center study, data from clinical and instrumental examination of 71 patients selected for surgical intervention for coronary heart disease - on-pump CABG (57 (80.2 %) males and 14 (19.8 % ) of women with an average age of 58.7 ± 7.7 years), were analyzed. All patients included in the study were divided into 2 groups depending on the mode of perfusion, namely, the values of blood pressure maintained during the CPB. Group 1 included patients who had a perfusion pressure maintained at a level of 40-60 mm Hg during the CPB, group 2 - more than 60 mm Hg. During CPB. Neurocognitive and psychometric tests in both groups were performed prior to surgery, on day 7, and also 3 months after the operation. The test battery consisted of a Mini Mental State Examination, a Grooved Pagboard and a Trial Making Test Part A. Results. The results of the Trial Making Test Part A tests showed that patients of the 1st group were spending 21.6 (18.4, 32.1) % more time for testing (as compared to the initial time) on day 7 and by 7.9 (5.3, 15.6) % more time in 3 months at that time, as in the second group, this indicator was 13.8 (11, 16.5) % on day 7 and 3.3 (0, 5.7) % after 3 months. The result of the MMSE test demonstrated that patients in the 1st group had 11.5 (-18.5, -6.9) % less points compared with the initial level on the 7th day after the intervention and 9.9 (-4.2, 8.7) % less than 3 months after the operation. At the same time, patients in the 2nd group accrued respectively 7.8 (-14.2, -5.6) %, 3.8 (-7.3, -3.4) % less points on the 7th day and 3 months after the operation. The results of the Grooved Pegboard test showed that patients of the 1st group spent 13.3 (8.2, 24.1) % more time on the 7th day after surgery and 6.3 (3.2, 10.8) % more time 3 months after surgery. At the same time, the indicators of patients in the 2nd group amounted 8 (5.5, 10.9) % and 4.8 (2.5, 9.4) %, respectively, 7th day and 3 months after the operation. Conclusions. The support of optimal parameters of perfusion pressure during artificial blood circulation in patients undergoing coronary artery bypass grafting, namely maintaining it at a level above 60 mm Hg, is an extremely important criterion and it can reduce the incidence of postoperative cognitive dysfunction in the early postoperative period and 3 months after surgery. Use of perfusion mode with the support of average perfusion pressure less than 60 mm Hg is a factor in the occurrence of postoperative cognitive dysfunction Additional Access Points: Судакевич, С. М. Лоскутов, О. А. Шлапак, І. П. Бабенко, В. В. Тодуров, Б. М. There are no free copies