Диагностический алгоритм и тактика ведения больных с синдромом дилатационной кардиомиопатии [Текст] / Л. И. Ризун, Г. Д. Коваль, Е. Ю. Ван // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 130-137. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ -- CARDIOMYOPATHY, DILATED (диагностика, терапия) Анотація: У статті представлений аналіз обстеження та лікування 70 пацієнтів (23 жінки і 47 чоловіків) із синдромом некоронарогенної дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) віком від 19 до 75 років (середній вік 48,1+-1,2 року) за період з 2008 по 2013 рр. Анамнез захворювання становив від 4 місяців до 12 років (у середньому 53,4+-6,1 місяця). Недостатність кровообігу оцінювали за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA) і тесту із 6-хвилинною ходьбою. ІІ функціональний клас (ФК) був у 3 (4%), ІІІ ФК - у 16 (23%), ІV ФК - у 51 (73%) пацієнтів. Середній кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка склав 7,06+-0,11 см (5,5-9,2 см), фракція викиду - 26,3+-1,19% (13-47%), середній тиск у легеневій артерії - 46,2+-1,9 мм рт.ст. (35-80 мм рт.ст.). Комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження включав визначення кардіотропних вірусів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), наявність титру кардіоспецифічних антитіл імуноферментним методом (ІФА), магнітно-резонансну томографію (МРТ) та/або мультиспіральну комп’ютерну томографію (МСКТ) серця з внутрішньовенним підсиленням контрастної речовини, ендоміокардіальну біопсію міокарда з подальшим проведенням морфологічного, вірусологічного та імуноферментного методів дослідження матеріалу. Результати проведеного нами комплексного клініко-лабораторного обстеження дозволили встановити і диференціювати причини розвитку дилатаційної кардіоміопатії у 70 пацієнтів. На підставі отриманих результатів 51 пацієнту (73%) було виконано хірургічне лікування , а 19 пацієнтам (27%) рекомендована медикаментозна терапія. Таким чином, діагностичні методики при некоронарогенних кардіоміопатіях мають різний ступінь цінності і, за розглянутої полівалентної патології, повинні використовуватися лише комплексно. Дод.точки доступу: Ризун, Л. И. Коваль, Г. Д. Ван, Е. Ю. Ховрин, В. В. Вільних прим. немає