Досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки [Текст] / М. І. Тутченко [и др.] // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 17-21 MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, хирургия) ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патология, хирургия) ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия) ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (диагностика, патофизиология, хирургия) ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION (диагностика, патофизиология, хирургия) ПЕПТИЧЕСКАЯ ГЕМОРРАГИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, хирургия) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы) Анотація: Мета роботи — проаналізувати досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування патологічних станів у 4708 хворих з перфораціями, шлунково-кишковими кровотечами, які локалізувалися у верхніх відділах травної трубки. Визначено можливості та місце виконання лапароскопічних і лапароскопічно-асистованих оперативних втручань. Результати та обговорення. Аналіз 5-річного періоду виявив стабільну частоту виникнення ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (кровотеча і перфорація) і цирозу печінки з ускладненням кровотечею з варикозних вен стравоходу та шлунка. Випадки шлунково-кишкової кровотечі, зумовленої синдромом Маллорі—Вейсса, становили 15,32 % від загальної кількості хворих з кровотечею та не потребували хірургічного втручання. Кровотечі при доброякісних (поліпи, лейоміоми, гістпухлини) та злоякісних новоутвореннях стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки спостерігалися у 180 (3,86 %) випадках і не потребували термінового оперативного втручання. Частка лапароскопічних оперативних втручань від загальної кількості оперованих з приводу перфорації хворих становила 21 % і мала тенденцію до збільшення. Лапароскопічні та лапароскопічно-асистовані втручання при шлунково-кишковій кровотечі використовують при кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу, тоді як при виразковій патології їх застосування обмежене через технічні труднощі при видаленні джерела кровотечі. Висновки. Частка хворих з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, які мають ускладнення у вигляді перфорації і кровотечі, становила 66,19 % від кількості хворих з гострою хірургічною патологією верхніх відділів травної трубки. Вони потребують надання невідкладної допомоги. В 95,61 % випадках шлунково-кишкової кровотечі виразкового генезу ендоскопічний та медикаментозний гемостаз був ефективним. Хворим з кровотечею при синдромі Маллорі-Вейсса навіть у разі тяжкої крововтрати достатньо провести медикаментозний та ендоскопічний гемостаз, вони не потребують хірургічного втручання. Летальність у хворих з кровотечами з вен стравоходу і шлунка, зумовленими портальною гіпертензією, становила 45,73 %. Дод.точки доступу: Тутченко, М. І. Слонецький, Б. І. Березенко, І. М. Рощин, Г. Г. Рудик, Д. В. Сіренко, О. А. Вільних прим. немає