Биомеханическое обоснование методики уплотнения стенок вертлужной впадины при эндопротезировании в условиях остеопороза [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 24-30


MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (патология, хирургия)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (патология, хирургия)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (патология)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
ХОДЬБА -- WALKING
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Остеопороз погіршує якісні та кількісні характеристики кісткової тканини, що є несприятливою умовою для стабільної тривалої фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба. Незважаючи на велику кількість біомеханічних досліджень, присвячених аналізу напружено-деформованого стану кульшової западини після ендопротезування, питання фіксації чашки за умов остеопоротичних змін кісткової тканини залишаються дискусійними і недостатньо дослідженими. Мета: біомеханічно обгрунтувати методики ущільнення стінок кульшової западини під час ендопротезування в умовах остеопорозу. Методи: у роботі за допомогою методу кінцевих елементів проведено моделювання таза та кульшового суглоба людини в різних фазах ходьби після його ендопротезування. Розглянуто три фази для двох варіантів ендопротезування. Робота є продовженням проведених раніше досліджень на математичній моделі таза, в яку внесли певні зміни. Проведено моделювання з встановленим у лівий кульшовий суглоб ендопротеза «Zimmer» із поліетиленовим вкладишем. Для ділянки западини змінені властивості кісткової тканини на остеопоротичні. Також: для другого варіанту ендопротезування в остеопоротичній тканині кульшової западини моделювали кісткові автотрансплантати циліндричної форми діаметром 6мм і довжиною від 6 до 13 мм. Результати: встановлено, що рівень напружено-деформованого стану кульшової западини в усіх фазах ходьби підвищується після ендопротезування в умовах остеопорозу порівняно з моделлю в нормі, а у випадку ущільнення її стінок за допомогою автотрансплантатів — знижується. Висновок: доведено доцільність використання кісткових автотрансплантатів для ущільнення остеопоротичних стінок кульшової западини під час ендопротезування кульшового суглоба.
Дод.точки доступу:
Филиппенко, В. А.
Бондаренко, С. Е.
Танькут, В. А.
Аконджом, М.
Яресько, А. В.

Вільних прим. немає