Кіндрат, Г. В. Стан неспецифічної резистентності ротової порожнини у хворих із патологією шлунково-кишкового тракту [Текст] = Non-specific resistance of the oral cavity in patients with gastrointestinal disorders / Г. В. Кіндрат, Н. С. Гаврилюк, Н. М. Яцинович // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 2. - С. 41-46. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (микробиология, повреждения) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (микробиология, патофизиология) УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE (иммунология) МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (иммунология) Анотація: Мета — вивчити стан неспецифічної резистентності ротової порожнини у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та визначити його діагностичну і практичну цінність. Матеріали та методи. Обстежено 34 стаціонарних хворих із захворюваннями ШКТ у стадії загострення віком 42—50 років. Усім хворим проведено верхню ендоскопію та ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Гастродуоденіт діагностовано у 4 хворих, виразкову хворобу шлунка — у 3, хронічний холецистит — у 4, хронічний панкреатит — у 3, поєднану патологію — у 20. У всіх пацієнтів проведено огляд ротової порожнини для виявлення патологічних станів. У групу порівняння залучено 15 осіб віком 23—25 років з відсутніми скаргами з боку ШКТ та санованою ротовою порожниною. Реакцію адсорбції мікроорганізмів (РАМ) вивчали за допомогою мікроскопа Primo Star Zeissplan-Achromat. Підраховували кількість бактерій на поверхні 100 епітеліальних клітин. Залежно від кількості адсорбованих мікроорганізмів епітеліоцити розподілили на чотири групи: перша — епітеліальні клітини, на поверхні яких мікроорганізми були відсутні або їх кількість становила 5 та менше, друга — епітеліоцити, поверхня яких містила не більше ніж 25 мікроорганізмів, третя — епітеліоцити, поверхня яких містила 26—49 мікроорганізмів, четверта — епітеліоцити, поверхня яких містила 50 мікроорганізмів та більше. Клітини першої і другої групи зараховували до РАМ-негативних клітин, третьої і четвертої групи — до РАМ-позитивних. У разі наявності у мазку до 30 % РАМ-позитивних клітин неспецифічну резистентність ротової порожнини оцінювали як низьку, 31—69% — як задовільну, 70% і більше — як добру. Результати. У хворих виявлено катаральні запальні процеси тканин пародонту, афтозні ураження слизової оболонки тощо. Середнє значення реакції адсорбції мікроорганізмів відповідало задовільній неспецифічній резистентності. Низьку резистентність виявлено у хворих із виразковою хворобою (кількість РАМ-позитивних клітин — 19,9%), задовільну — у практично здорових осіб (кількість РАМ- позитивних клітин — 63,2 %) та добру — у хворих із гастродуоденітом (кількість РАМ-позитивних клітин — 74,0%). Висновки. Вивчення адсорбційних властивостей епітеліоцитів дає змогу оцінити функціональні властивості слизової оболонки як у хворих, так і у практично здорових осіб. Стан неспецифічної резистентності ротової порожнини у групі з патологією ШКТ — низький. Зниження механізмів місцевого захисту слизової оболонки ротової порожнини може призвести до обтяженого перебігу соматичного захворювання, що слід ураховувати при обстеженні та лікуванні цього контингенту пацієнтів. Практично здорові особи зі зниженою резистентністю слизової оболонки ротової порожнини можуть бути зараховані до групи ризику розвитку патологічних станів ШКТ Дод.точки доступу: Гаврилюк, Н. С. Яцинович, Н. М. Вільних прим. немає |