Анатомо-функциональные особенности повреждений задней крестообразной связки (обзор литературы) [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 124-133
MeSH-головна:
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (диагностика, хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ЗАДНЯЯ -- POSTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (анатомия и гистология, патология, повреждения, рентгенография, хирургия)
РАЗРЫВ -- RUPTURE
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Ушкодження задньої схрещеної зв’язки — одна з найважчих травм зв’язок колінного суглоба, яка за короткий проміжок часу призводить до складних порушень біомеханіки суглоба. Досить швидко розвивається декомпенсована форма нестабільності, прогресує артроз, що пов’язано зі залученням до патологічного процесу менісків, суглобового хряща, інших структур суглоба. Найчастіше незадовільні результати лікування пацієнтів із ушкодженням задньої схрещеної зв’язки та значне підвищення інвалідності зумовлені пізньою та неправильною діагностикою, несвоєчасним початком і неадекватною тактикою лікування. Мета: узагальнити сучасні уявлення про анатомо-топографічні та функціональні особливості ушкоджень задньої схрещеної зв’язки і способи їх виявлення. Методи: проведено інформаційно-аналітичний пошук відповідно до мети роботи в англомовних наукових бібліотеках, базах PubMed, Medline, Кокранівській бібліотеці та російськомовних виданнях за період із 1991 по 2015 рр. Показано особливості будови, кровопостачання та іннервації задньої схрещеної зв’язки. Розглянуто механізми її травмування, клінічну картину ушкоджень та діагностичні заходи щодо їхнього виявлення. Висновки: ушкодження задньої схрещеної зв’язки зазвичай залишається невстановленим і, відповідно, нелікованим. Його можна помилково трактувати як передню нестабільність і лише через роки визначити розрив задньої схрещеної зв’язки, коли пацієнт звертається зі скаргами на біль у ділянці стегна та наколінка або з вторинною нестабільністю в колінному суглобі. Велика розмаїтість методів хірургічного лікування, використання різних видів трансплантатів, незначна кількість і нерідко короткочасний період спостережень після операції обмежують переконливість отриманих результатів, що вимагає подальшого вивчення проблеми
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Диденко, И. В.
Красноперое, С. Н.
Титарчук, Р. В.
Бенедетто, К. П.
Орлянский, В.
Вільних прим. немає
|