Мельник, В. М. Прогнозування, профілактика та лікування неспроможності швів анастомозів при відновних операціях на товстій кишці [Текст] / В. М. Мельник, Д. А. Хоруженко // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 55-60 MeSH-головна: КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (хирургия) ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (диагностика, профилактика и контроль) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих, оперованих з приводу захворювань товстої кишки шляхом вдосконалення методів прогнозування, цілеспрямованої профілактики та лікування неспроможності швів анастомозів. Матеріали і методи. Розроблено методи прогнозування і профілактики, вдосконалено тактику лі кування при неспроможності швів міжкишкових анастомозів після відновних операцій на товстій кишці. Суть методу прогнозування і профілактики полягає у визначенні чинників ризику виникнення зазначеного ускладнення та застосуванні цілеспрямованих профілактичних заходів, адекватних чинникам ризику. Вдосконалення тактики лікування полягає у виборі обсягу хірургічного втручання залежно від особливостей розташування міжкишкових анастомозів у черевній порожнині та клінічного перебігу ускладнення. З використанням запропонованого методу прооперовано 138 хворих з приводу захворювань товстої кишки. Результати та обговорення. Застосування розроблених методів сприяло зменшенню частоти виникнення неспроможності швів анастомозів після операцій на товстій кишці до 2 (1,4%) випадків, а післяопераційної летальності — до 1 (0,7%). Поліпшення результатів хірургічного лікування досягнуто переважно за рахунок цілеспрямованих профілактичних заходів: механічного очищення товстої кишки, вибору методу формування міжкишкового анастомозу, способу з’єднання відрізків кишечника за допомогою сучасних циркулярних зшиваючих апаратів, розробленого однорядного евертованого кишкового шва, найбільш технічно складних колоендоанального та ілеоендоанального анастомозів, дислокації відрізків кишечника в інші анатомічні відділи черевної порожнини, формування протекторної ілеостоми або колостоми, корекція анемії, гіпопротеїнемії, реологічних властивостей крові та перфузії тканин. Висновки. Обов’язковим етапом підготовки до виконання відновної операції на товстій кишці має бути прогнозування та цілеспрямована профілактика найтяжчого і небезпечного післяопераційного внутрішньочеревного ускладнення — неспроможності швів міжкишкових анастомозів. Використання запропонованого методу прогнозування виникнення неспроможності швів міжкишкових анастомозів після відновних операцій на товстій кишці, методів їх профілактики і вдосконалення тактики лікування сприяло зменшенню частоти виникнення зазначеного ускладнення до 2 (1,4%) випадків, а післяопераційної летальності — до 1 (0,7 %). Дод.точки доступу: Хоруженко, Д. А. Вільних прим. немає |