Вплив ендовазальної лазерної коагуляції з використанням радіальних і торцевих світловодів на гістологічні зміни стінки вен різного діаметра [Текст] / В. Г. Мішалов [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 67-72


MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ПОДКОЖНАЯ ВЕНА -- SAPHENOUS VEIN (хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — вивчити гістологічні зміни вен різного діаметра під дією лазерної коагуляції з використанням радіального і торцевого світловодів. Матеріали і методи. У дослідження залучено 30 хворих (19 (63,3%) жінок та 11 (36,7%) чоловіків) віком від 22 до 55 років (середній вік — (38,9 ± 1,6) року) з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок. Хворим виконували ендовазальну лазерну коагуляцію (ЕВЛ К) великої підшкірної вени з використанням радіальних (група Р, n = 15) і торцевих (група Т, П= 15) світловодів з потужністю опромінення відповідно 15 та 8 Вт і довжиною хвилі 1470 нм. Згідно з класифікацією СЕАР II клас хронічного захворювання вен мали 8 (26,7%) хворих, III клас -10 (33,3%), IV клас -7 (23,3%), V клас -5 (16,7%). За співвідношенням статей, віком та класом СЕАР групи були порівнянні. ЕВЛ К доповнювали мініфлебектомією за Мюллером, під час якої забирали сегмент великої підшкірної вени довжиною 3 см та діаметром від 0,5 до 1,4 см для гістологічного дослідження. Відмінним вважали результат у разі пропалення всіх шарів стінки або ендотелію та медії по всьому периметру вени, добрим — у разі пропалення стінки вени у межах усіх шарів або ендотелію та медії на 3/4 периметра, незадовільним — відсутність пропалення вени або пропалення на 1/4 периметра, інші випадки відносили до задовільного результату. Результати та обговорення. У групі Р не було незадовільних результатів ЕВЛК на відміну від групи Т, була меншою частка задовільних результатів (4,0 і 12,0 %) та більшою частка відмінних результатів (86,7 та 57,3 % відповідно, р 0,001). Ефективність ЕВЛК знижувалася зі збільшенням діаметра вени в обох групах. У групі Т при діаметрі вени менше ніж 1 см не спостерігали незадовільних результатів, частка задовільних результатів становила 5,7 %, у разі діаметра від 1 до 1,4 см у 22,5 % відзначено незадовільний результат і збільшувалася частка задовільних результатів (17,5 %). У групі Р частка неповної абляції вени при її діаметрі 0,5-0,9 см становила 5,7%, при діаметрі 1,0-1,4 см -17,5%. Висновки. Ефективність ЕВЛК великої підшкірної вени діаметром 0,5-1,4 см із застосуванням торцевого світловода поступається такій з використанням радіального світловода: пропалення всіх шарів вени або ендотелію та медії зафіксовано у 82,6% випадків проти 97,3% відповідно (р0,05); пропалення 3/4 периметра вени та більше — у 78,6 та 96,0% випадків (р 0,05). Зі збільшенням діаметра вени зменшуються глибина її пропалення у разі застосування торцевого світловода (г
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Кузьменко, О. В.
Маркулан, Л. Ю.
Бурка, А. О.

Вільних прим. немає