Симультанные лапароскопические вмешательства на органах брюшной полости у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки [Текст] / В. Г. Мишалов [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 1. - С. 30-34. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY Кл.слова (ненормовані): Адгезиолизис Анотація: Цель работы — разработать технику симультанного лапароскопического этапа операции у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки. Материалы и методы. Обследованы 102 больных (мужчин — 3 (2,9 %), женщин — 99 (97,1 %)) с ожирением, птозом передней брюшной стенки, сочетанной патологией органов брюшной полости и передней брюшной стенки, которым выполняли абдоминопластику и симультанные лапароскопические вмешательства (ЛВ) на органах брюшной полости. Средний возраст больных составил (51,2 ± 0,6) года. Сопутствующие заболевания сердечно-сосудистой системы имели место у 76,5 % пациентов. Больным группы сравнения (n = 52) на первом этапе проводили ЛВ: лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ, n = 46), лапароскопический адгезиолизис (n = 6), устранение грыжи и/или диастаза прямых мышц живота, на втором этапе — липодермэктомию (ЛДЭ). Больных основной группы (n = 50) оперировали с использованием лапаролифтинга при пневмоперитонеуме 6 — 8 мм рт. ст. У них на первом этапе осуществляли отсепаровывание кожно-жирового лоскута и фиксирование лоскута к горизонтальной штанге, на втором этапе устанавливали троакары через апоневротично-мышечный слой (под лоскутом), выполняли ЛХЭ (n = 45) или лапароскопический адгезиолизис (n = 5), устранение грыжи и/или диастаза прямых мышц живота, на третьем этапе — ЛДЭ. Результаты и обсуждение. В послеоперационный период осложнения со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной систем наблюдали только в группе сравнения: синоатриальную блокаду — у 2 (3,8 %) пациентов, желудочковую экстрасистолию с высокой степенью градации — у 3 (5,8 %), пневмонию — у 1 (1,9 %). Кроме того, у 2 (3,8 %) больных возник тромбофлебит вен нижних конечностей, еще у 2 (3,8 %) — послеоперационный парез кишечника. Серома послеоперационной раны в зоне ЛДЭ возникла у 13,5 % больных группы сравнения и у 14,0 % — основной группы, гематома — соответственно у 1,9 и 2,0 %. Инфильтрат, серомы, нагноение троакарной раны и инфильтрат в брюшной полости отмечены только у пациентов группы сравнения (р = 0,019). Троакарная послеоперационная грыжа возникла у 5 (9,6 %) больных группы сравнения. Выводы. Разработанная техника проведения симультанного лапароскопического этапа операции у больных с ожирением при лечении птоза передней брюшной стенки позволяет избежать интра- и послеоперационных осложнений со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной систем, статистически значимо (р < 0,05) снизить частоту послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений с 34,6 до 16,0 %, и троакарных грыж с 9,6 до 0,0 % в отдаленный послеоперационный период Мета роботи — розробити техніку проведення симультанного лапароскопічного етапу операції у хворих з ожирінням при корекції птозу передньої черевної стінки. Матеріали і методи. Обстежено 102 хворих (чоловіків — 3 (2,9 %), жінок — 99 (97,1 %)) з ожирінням, птозом передньої черевної стінки, поєднаною патологією органів черевної порожнини і передньої черевної стінки, яким виконували абдомінопластику та симультанні лапароскопічні втручання (ЛВ) на органах черевної порожнини. Середній вік хворих становив (51,2 ± 0,6) року. Супутні захворювання серцево-судинної системи відзначено у 76,5 % пацієнтів. Хворим групи порівняння (n = 52) на першому етапі проводили ЛВ: лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ, n = 46), лапароскопічний адгезіолізис (n = 6), усунення грижі та/або діастазу прямих м’язів живота, на другому етапі — ліподермектомію (ЛДЕ). Хворих основної групи (n = 50) оперували з використанням лапароліфтингу при пневмоперитонеумі 6 — 8 мм рт. ст. У них на першому етапі здійснювали вісепаровування шкірно-жирового клаптя та фіксацію клаптя до горизонтальної штанги. На другому етапі встановлювали троакари крізь апоневротично-м’язовий шар (під клаптем), виконували ЛХЕ (n = 45) або лапароскопічний адгезіолізис (n = 5), усунення грижі та/або діастазу прямих м’язів живота; на третьому етапі — ЛДЕ. Результати та обговорення. В післяопераційний період ускладнення з боку серцево-судинної і дихальної систем спостерігали лише в групі порівняння: синоатріальну блокаду — у 2 (3,8 %) пацієнтів, шлуночкову екстрасистолію з високим ступенем градації — у 3 (5,8 %), пневмонію — в 1 (1,9 %). Крім того, у 2 (3,8 %) хворих виник тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, ще у 2 (3,8 %) — післяопераційний парез кишечника. Серома післяопераційної рани в зоні ЛДЕ виникла у 13,5 % хворих групи порівняння та у 14,0 % — основної групи, гематома — відповідно у 1,9 та 2,0 %. Інфільтрат, серома, нагноєння троакарної рани та інфільтрат у черевній порожнині відзначено лише у пацієнтів групи порівняння (р = 0,019). Троакарна післяопераційна грижа виникла у 5 (9,6 %) хворих групи порівняння. Висновки. Розроблена техніка проведення симультанного лапароскопічного етапу операції у хворих з ожирінням при лікуванні птозу передньої черевної стінки дає змогу уникнути інтра- та післяопераційних ускладнень з боку серцево-судинної і дихальної систем, статистично значущо (р < 0,05) знизити частоту післяопераційних гнійно-запальних ускладнень з 34,6 до 16,0 % і троакарних гриж з 9,6 до 0,0 % у віддалений післяопераційний період Дод.точки доступу: Мишалов, В. Г. Кондакова, Е. Ю. Бондарев, Р. В. Маркулан, Л. Ю. Кондратенко, С. А. Вільних прим. немає