Клінічна проблема алергічного риніту: стратегії і докази [Текст] // Дитячий лікар. - 2017. - N 2. - С. 25-30. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: Дезлоратадин MeSH-головна: ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS (физиология) Анотація: Алергічний риніт (АР) – хронічне запальне захворювання, основними проявами якого є чхання, свербіж у носі, виділення з носа (в основному прозорі), обструкція дихальних шляхів. Можуть бути наявними симптоми з боку очей (сльозотеча, кон’юнктивіт), вух (свербіж) і горла (постназальне затікання). Причиною АР є гіперпродукція імуноглобулінів (Ig) Е у відповідь на дію алергенів навколишнього середовища та запалення слизової оболонки носа за участі Т-хелперів 2-го типу у сенсибілізованих осіб. Головними причинними факторами, що запускають алергічну реакцію при АР, є інгаляційні алергени, як сезонні, або зовнішні (пилок рослин, спори цвілевих грибів), так і цілорічні, такі, що діють всередині оселі (кліщі домашнього пилу, алергени домашніх тварин). Відомо, що поширеність АР є істотно більшою серед жителів великих міст, що зумовлено впливом аерополютантів: вихлопних газів, оксиду азоту та діоксиду сірки, тютюнового диму тощо. Характер домінуючих алергенів залежить від географічного регіону і ступеня урбанізації, але загальна поширеність сенсибілізації до алергенів не змінюється Вільних прим. немає