Гришило, А. П.     100-річна історія алерген-специфічної імунотерапії: від ранніх клінічних досліджень до зареєстрованих ліків [Текст] / А. П. Гришило, П. В. Гришило, Л. Д. Бітик // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - N 4. - С. 46-49 MeSH-головна: АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY (история) ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (история) Анотація: З попередньої частини ми дізналися, що в кінці ХІХ та на початку ХХ ст. алергічні стани привертали увагу медиків (через зростаючу проблему суспільного здоров’я) і викликали науковий інтерес (пов’язаний з прогресом біохімічних технологій та розвитком молекулярної та патогенної теорії). Однак багато різних підходів до лікування мали ненауковий характер. Уеймен описав використання «хініну, заліза, миш’яку, стрихніну, нукс воміки, йодиду калію, бром калію, ціаністо-водневої кислоти та введення настою кори дикої вишні», а також помітив, що «єдиними ліками зі стійким ефектом були наркотики, наприклад, кокаїн, адреналін, анестезин, морфій та ін.» [11]. За винятком одного або двох, ці засоби зі «зміїного масла», можливо, і позбавляли від деяких супутніх станів, але разом з тим спричиняли нові, тому не забезпечували людям, які страждають на алергію, тривалий лікувальний ефект Дод.точки доступу: Гришило, П. В. Бітик, Л. Д. Вільних прим. немає