Порівняння ефективності різних режимів застосування ксеногенної протипухлинної вакцини на моделях метастатичного пухлинного росту [Текст] / Н. І. Федосова [та ін.] // Онкология. - 2017. - Том 19, N 2. - С. 145-150. - Бібліогр.: с. 149-150
MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- NEOPLASMS, EXPERIMENTAL (терапия, хирургия)
МЕЛАНОМА ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ -- MELANOMA, EXPERIMENTAL (терапия, хирургия)
КАРЦИНОМА ЛЬЮИС ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, LEWIS LUNG (терапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (методы)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ -- CANCER VACCINES (терапевтическое применение)
ИНТЕРФЕРОНОГЕНЫ -- INTERFERON INDUCERS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета роботи: дослідження можливості підвищення ефективності протипухлинної вакцинотерапії за допомогою індуктора ендогенного інтерферону на метастазуючих моделях пухлинного процесу. Об’єкт і методи: дослідження проведено на мишах лінії C₅₇Bl/6, прооперованих з приводу меланоми В-16 або карциноми легені Льюїс (КЛЛ). Схеми експерименту та дози введення препаратів були однаковими для обох видів модельних пухлин. Ксеногенну протипухлинну вакцину (КПВ) (загальна концентрація білка [С] = 0,3 мг/мл) вводили підшкірно по 0,3 мл/мишу триразово з інтервалом в 3 доби після видалення пухлини. Індуктор ендогенного інтерферону (ІЕІ) вводили per os перед видаленням пухлини триразово (по 0,06 мг/мишу). Антиметастатичну активність оцінювали за індексом інгібіції метастазування. Імунологічне дослідження включало визначення цитотоксичної активності ефекторів клітинного імунітету та сироватки крові (МТТ-тест); рівня ІЛ-4, ІЛ-10, ІФН-γ (ІФА-метод). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програми StatSoft STATISTICA 7.0 з використанням t-критерію Стьюдента та коефіцієнтів кореляції (r). Результати: антиметастатична ефективність КПВ, розробленої на основі ембріональних ксеногенних антигенів та білоквмісного метаболіту B. subtilis з ММ 70 кДа, залежала від типу модельної пухлини та режиму введення препаратів: для меланоми В-16 більш ефективне введення КПВ в монорежимі; для КЛЛ — комбіноване застосування КПВ та ІЕІ. Отримані результати зумовлені цитотоксичною активністю клітин неспецифічної ланки імунітету: природних кілерних клітин і макрофагів (меланома В-16) або тільки макрофагів (КЛЛ). А також превалюванням в сироватці крові вакцинованих тварин вмісту цитокінів Т-лімфоцитівхелперів 1-го типу, про що свідчить підвищення протягом всього терміну спостереження рівнів співвідношення ІФН-γ/ІЛ-4. Такий цитокіновий баланс, вірогідно, забезпечує повноцінне функціонування ефекторів клітинної ланки протипухлинного імунітету та зумовлює антиметастатичну дію досліджуваної вакцини. Висновок: одержані результати можуть становити експериментальне обґрунтування індивідуалізованого використання протипухлинних вакцин в монорежимі або в комбінації з ІЕІ при імунотерапії злоякісних новоутворень різної імуногенності в клінічній практиці
Дод.точки доступу:
Федосова, Н. І.
Караман, О. М.
Воєйкова, І. М.
Симчич, Т. В.
Діденко, Г. В.
Іванченко, А. В.
Андронаті, С. А.
Редер, А. С.
Вільних прим. немає
|