Результаты лечения больных с новообразованиями надпочечниковых желез с использованием лапароскопической адреналэктомии [Текст] / М. А. Каштальян [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 2. - С. 20-23. - Библиогр. в конце ст. MeSH-не головна: НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (терапия, хирургия) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование) АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (использование) Анотація: Цель работы — оценить результаты выполнения лапароскопической и открытой адреналэктомии у пациентов с новообразованиями надпочечников. Материалы и методы. Изучены результаты лечения 148 (100 (67,6 %) женщин и 48 (32,4 %) мужчин) пациентов с новообразованием надпочечников, которым проведена адреналэктомия в период с 2001 по 2016 г. Средний возраст пациентов составил (42,7 ± 5,8) года. Открытая адреналэктомия выполнена у 58 пациентов (слева — у 20 (34,5 %), справа — у 38 (65,5 %)), лапароскопическая адреналэктомия — 90 (правосторонняя — у 62 (68,9 %), левосторонняя — у 28 (31,1 %)). У 120 (81,1 %) пациентов диагностировано новообразование коркового вещества надпочечников, у 16 (10,8 %) — опухоль мозгового вещества, у 12 (8,1 %) — киста надпочечника. Результаты и обсуждение. Продолжительность открытой адреналэктомии в среднем составила (88,6 ± 19,8) мин, лапароскопической — (62,3 ± 14,3) мин (T = 1,1; p = 0,28). В 7 (7,8 %) случаях лапароскопическая адреналэктомия закончилась конверсией. Средняя длительность госпитализации после лапароскопической адреналэктомии составила (4,1 ± 1,1) койко-дня, после открытой операции — (8,3 ± 1,4) койко-дня (T = 2,4; p = 0,02). В ранний послеоперационный период у 2 (2,2 %) пациентов после лапароскопической и у 2 (3,4 %) — после открытой левосторонней адреналэктомии развился послеоперационный панкреатит, купированный консервативным лечением. В 2 (3,4 %) случаях после открытой правосторонней адреналэктомии имело место кровотечение из культи центральной вены надпочечника. Из 84 (56,8 %) пациентов с отслеженными отдаленными результатами 3 (3,6 %) больных, прооперированных открытым способом по поводу злокачественной кортикостеромы, умерли в течение 1 года после операции вследствие прогрессирования основного заболевания. Выводы. Выполнение лапароскопической адреналэктомии позволяет в два раза сократить сроки послеоперационного стационарного лечения по сравнению с открытой адреналэктомией. Лапароскопическая адреналэктомия по длительности оперативного вмешательства и частоте ранних послеоперационных осложнений сопоставима с открытой операцией Мета роботи — оцінити результати виконання лапароскопічної та відкритої адреналектомії у пацієнтів з новоутвореннями надниркових залоз. Матеріали і методи. Вивчено результати лікування 148 (100 (67,6 %) жінок та 48 (32,4 %) чоловіків) пацієнтів з новоутвореннями надниркових залоз, яким проводили адреналектомію в період з 2001 до 2016 р. Середній вік пацієнтів становив (42,7 ± 5,8) року. Відкриту адреналектомію виконано у 58 пацієнтів (зліва — у 20 (34,5 %), справа — у 38 (65,5 %)), лапароскопічну адреналектомію — у 90 (правобічну — у 62 (68,9 %), лівобічну — у 28 (31,1 %)). У 120 (81,1 %) пацієнтів діагностовано новоутворення коркової речовини надниркових залоз, у 16 (10,8 %) — пухлину мозкової речовини, у 12 (8,1 %) — кісту надниркової залози. Результати та обговорення. Тривалість відкритої адреналектомії у середньому становила (88,6 ± 19,8) хв, лапароскопічної — (62,3 ± 14,3) хв (T = 1,1; p = 0,28). У 7 (7,8 %) випадках лапароскопічна адреналектомія завершилася конверсією. Середня тривалість госпіталізації після лапароскопічної адреналектомії становила (4,1 ± 1,1) ліжко-дня, після відкритої операції — (8,3 ± 1,4) ліжко-дня (T = 2,4; p = 0,02). У ранній післяопераційний період у 2 (2,2 %) пацієнтів після лапароскопічної та у 2 (3,4 %) після відкритої лівобічної адреналектомії виник післяопераційний панкреатит, який було усунуто консервативним лікуванням. У 2 (3,4 %) випадках після відкритої правобічної адреналектомії виникла кровотеча з кукси центральної вени надниркової залози. З 84 (56,8 %) пацієнтів, в яких простежено віддалені результати лікування, 3 (3,6 %) хворих, прооперованих відкритим способом з приводу злоякісної кортикостероми, померли протягом 1 року після операції внаслідок прогресування основного захворювання. Висновки. Виконання лапароскопічної адреналектомії дає змогу вдвічі скоротити термін післяопераційного стаціонарного лікування порівняно з відкритою адреналектомією. Лапароскопічна адреналектомія за тривалістю оперативного втручання та частотою ранніх післяопераційних ускладнень є порівнянною з відкритою операцією Дод.точки доступу: Каштальян, М. А. Шаповалов, В. Ю. Богачик, Ф. Н. Цема, Е. В. Вільних прим. немає