Діденко, Д. В. Безпечність проведення спірографії у пацієнтів з поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень на основі результатів добового моніторування електрокардіограми [Текст] = The safety of spirography in patients with stable ischemic heart disease and chronic obstructive pulmonary disease based on the results of the daily monitoring of the electrocardiogram / Д. В. Діденко, Л. В. Распутіна // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2017. - № 28. - С. 163-167. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология) ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (патофизиология) ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ АМБУЛАТОРНАЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY, AMBULATORY (использование, методы) СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (использование, методы) АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (патофизиология) БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY Анотація: Ішемічна хвороба серця (ІХС) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є поширеними патологіями серед пацієнтів старше 40 років, а поєднаний перебіг асоційований із труднощами діагностики та ризиком ускладнень. Важливу роль в діагностиці ХОЗЛ відіграє дослідження функції зовнішнього дихання, але безпечність даного методу для пацієнтів із ІХС вивчена недостатньо. Метою роботи було визначення особливостей порушень ритму та ознак ішемії міокарда під час виконання спірографії у пацієнтів із стабільною ІХС та ХОЗЛ за результатами добового моніторування ЕКГ. Проведено обстеження 53 пацієнтів із стабільною ІХС в поєднанні з ХОЗЛ, середнього віку (65,4±0,9) років (група І). Гоупи порівняння склали 53 пацієнти із стабільною ІХС без супутнього ХОЗЛ, середній вік (58,1 ±1,2) років (група II) та 42 пацієнти з ХОЗЛ без ІХС, середній вік (57,5± 1) років (група III). Всім обстеженим проведено добове моніторування ЕКГ та оцінено наявність порушень ритму та ознак ішемії міокарда за 1 годину до виконання спірографії з бронходилятаційним тестом та протягом 1 години після її виконання включно із часом проведення проб із форсованим видихом. Встановлено, що серед пацієнтів із поєднанням стабільної ІХС та ХОЗЛ при проведенні спірографії зростає кількість осіб із суправентрикулярною екстрасистолією (СВЕ) на 11,4% та шлуночковою екстрасистолією (ШЕ) на 5,6%. У11 (20,7%) осіб із поєднаною патологією після проб з форсованим видихом виникають ШЕ високих градацій, у 4 (7,6%) - пароксизмальні порушення ритму. Кількість СВЕ у даної групи пацієнтів збільшується на (12,6±6,8) за 1 годину після спірографії, кількість ШЕ та парних ШЕ зростає достовірно на (27,8± 12,6) та (1,85± 1,0)за1 годину відповідно. Таким чином, для пацієнтів із поєднаною патологією необхідним є впровадження критеріїв відбору для безпечного виконання дослідження функції зовнішнього дихання Дод.точки доступу: Распутіна, Л. В. Вільних прим. немає |