VII Національний конгресс ревматологів України: тези наукових доповідей [Текст] // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 51-87 MeSH-головна: РЕВМАТОЛОГИЯ -- RHEUMATOLOGY Анотація: Патогномонічні симптоми анкілозивного спондиліту (АС) (двобічний сакроілеїт і рентгенологічний феномен «бамбуковий ціпок») на ранніх стадіях хвороби виявляються вкрай рідко. Досвід ревматологів клініцистів свідчить, що протягом тривалого часу ентезити (запалення ентезів — місць прикріплення до кістки зв’язок, сухожиль, апоневрозів, суглобних капсул) можуть бути єдиним клінічним проявом АС навіть за відсутності болю в крижовій ділянці, спині або периферичного артриту. За даними D. Mcgonagle та співавторів (1998) ентезити передують розвитку синовітів суглобів нижніх кінцівок у хворих на АС (Heuft-Dorenbosch L. еt al., 2003). При АС можуть вражатися всі ентези, однак найчастіше — місця прикріплень зв’язок і сухожиль нижніх кінцівок. Ультразвукове дослідження (УЗД) дає можливість більш детально вивчити ентезити у хворих на АС. Мета: дослідити та зіставити клінічні, рентгенологічні та УЗ-прояви ентезитів у хворих на АС. Методи дослідження. Включений 31 хворий (чоловіки) з достовірним діагнозом АС згідно з класифікаційними критеріями ASAS. Досліджували (візуально й пальпаторно, а також на рентгенограмах і УЗД) ентези таких локалізацій (симетрично): гребені здухвинних кісток, медіальний і латеральний виростки стегнових кісток, верхній і нижній полюс надколінка, місця прикріплення ахіллова сухожилля (проксимально) і підошовного апоневрозу (дистально) до п’яткової кістки (усього 14 ентезів). Для оцінки активності АС визначали такі показники: кількість болючих периферичних суглобів, ентезів, тривалість ранкової скутості (хв), оцінку активності хвороби лікарем і пацієнтом з використанням критеріїв активності ASAS. Здійснювали рентгенографію таза у прямій проекції, колінних суглобів у прямій і бічний проекціях і стопи в бічній проекції. Оцінювали кількість і вираженість кісткових ерозій та ентезофітів у місцях прикріплення зв’язок, сухожиль, апоневрозів. УЗД виконували на апараті з лінійним датчиком частотою 12 Мгц у режимі «musculosceletal». Усі суглоби досліджували поліпозиційно. Ознаками ентезиту вважали: стовщення ентезу, випіт, ерозії/остеофіти. Наявність «гіпоехогенного набряку» без зміни товщини сухожилля не враховували. Відхилення товщини менше ніж 0,1 мм від показників нормальної популяції вважалося припустимою погрішністю вимірів. Результати. Виявлено дуже слабкий кореляційний зв’язок між ВАШ активності хвороби й кількістю болючих (r=0,23) або запалених ентезів (r=0,27), кількістю болючих суглобів (r=0,33) та помірний кореляційний зв’язок між ВАШ активності й кількістю запалених суглобів (r=0,39), тривалістю ранкової скутості (r=0,45) та ШОЕ (r=0,41). Клінічно ентезити виявлені у 28 (90,3%) хворих на АС (n=69). Найчастіше виявляли припухлість і болючість ентезів ділянки ахіллова сухожилля (27,4%), найрідше — гребенів здухвинних кісток (6,5%). Клінічні ознаки ентезитів однаково часто виявляли як у хворих з коротким анамнезом (до 5 років), так і більше 5 років (r=0,14). Рентгенологічні ознаки ентезитів (кісткові ерозії та ентезофіти) виявляли в 1,57 раза рідше, ніж при клінічному обстеженні. Частіше рентгенологічні ознаки энтезитів виявляли в місці прикріплення ахіллова сухожилля (17,7%), рідше — у місці прикріплення підошовного апоневрозу (4,8%). Ентезофіти в 1,9 раза частіше виявляли, ніж ерозії кістки. Висновки. На рентгенограмах хворих на АС із тривалістю хвороби менше 5 років ентезофіти не виявлені, тоді як у хворих з більш тривалим анамнезом (більше 8 років) останні реєстрували частіше, ніж кісткові ерозії (r=0,42) Дод.точки доступу: VII Національний конгрес ревматологів України Вільних прим. немає