Галушко, О. А.
    Розлади водно-електролітного балансу в хворих із гострим інсультом на тлі цукрового діабету 2-го типу [Текст] / О. А. Галушко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2017. - № 2. - С. 35-41


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ЭЛЕКТРОЛИТЫ -- ELECTROLYTES (метаболизм)
Анотація: Розлади водно-електролітного балансу, що виникають у хворих із гострим інсультом (ГІ), є однією з причин ускладнень його перебігу. Наявність цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) впливає на тяжкість перебігу інсульту та збільшує показники летальності. Мета дослідження – визначити частоту електролітних порушень у хворих із ГІ на тлі ЦД2. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз лікування 416 пацієнтів із ГІ, яких розподілили на три групи: 1) хворі зі встановленим перед розвитком інсульту ЦД2, 2) хворі з вперше виявленим ЦД, 3) хворі з ГІ без ЦД. Другим етапом проведено пілотне дослідження з аналізом частоти порушень обміну магнію та фосфатів у хворих на ГІ (20 хворих із ГІ на тлі ЦД2 і 10 хворих із ГІ без ЦД). Результати. З 416 хворих із ГІ ЦД2 в анамнезі був наявний у 110 пацієнтів (26,4%), ще у 48 хворих (11,5%) діагноз ЦД було встановлено вперше. Отже, частота ЦД серед хворих із ГІ склала 37,9%, що набагато більше, ніж у відповідній віковій популяції. Загалом різні види електролітних порушень спостерігали у 258 з 349 (73,9%) пацієнтів із ГІ, причому у хворих із розладами вуглеводного обміну ці порушення виявляли вірогідно частіше, ніж у хворих без таких. Гіпомагніємію (0,8 ммоль/л) виявлено в 2 із 10 хворих (20,0%) із ГІ без вуглеводних порушень та у 6 з 20 хворих (30,0%) із ГІ із ЦД. Гіпофосфатемія (0,8 ммоль/л) не виявлено у жодного хворого з ГІ без ЦД та у 2 хворих із ГІ та ЦД. Висновки. Якщо ГІ розвивається на тлі ЦД2, електролітні порушення виникають вірогідно частіше, ніж у хворих без такої коморбідної патології. Потрібні подальші дослідження для з’ясування ролі окремих електролітних розладів (зокрема, дизмагніємії та дизфосфатемії) у перебігу та наслідках ГІ
Вільних прим. немає