Особенности санации брюшной полости бактериофагами у больных с острым деструктивным холециститом [Текст] / Р. В. Бондарев [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 33-39. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (диагностика, микробиология) ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы) БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (метаболизм) Анотація: Цель работы — определить видовой состав бактериофагов (БФ) для санации брюшной полости у больных с деструктивными формами острого холецистита (ОХ), который будет наиболее эффективным при определенных формах деструкции желчного пузыря и его осложнений, посредством микробиологического исследования желчи и экссудата брюшной полости на предмет верификации микроорганизмов и определения их чувствительности к БФ. Материалы и методы. Проведено микробиологическое исследование желчи (при отсутствии экссудата в брюшной полости) и экссудата брюшной полости у 30 больных в возрасте от 39 до 89 лет с деструктивной формой ОХ. Из сопутствующей патологии преобладали ожирение I — II степени (86,7 %) и сахарный диабет (26,7 %). Всем больным проведена лапароскопическая холецистэктомия (ЛХЭ). После ее выполнения область очага воспаления в брюшной полости санировали физиологическим раствором с последующим орошением лечебными БФ. При эмпиеме желчного пузыря и местном перитоните санацию области очага воспаления проводили в объеме 20 — 80 мл, при диффузном перитоните — в объеме 80 — 150 мл. Применяли следующие БФ: секстафаг, колипротейный, интести-бактериофаг, синегнойный, а также их комбинацию. Результаты и обсуждение. Оценка чувствительности используемых БФ к микроорганизмам при остром деструктивном холецистите и осложненных формах ОХ показала, что у больных с эмпиемой желчного пузыря и серозным перитонитом после ЛХЭ для санации воспалительного очага брюшной полости достаточно использовать секстафаг, что обусловлено преобладанием грамотрицательных и грамположительных аэробов, монокультуры (73,3 % случаев), а у больных с перивезикальным абсцессом, гнойным перитонитом — секстафаг, интести-бактериофаг, колипротейный, синегнойный и их комбинацию, что объясняется преобладанием микробных ассоциаций (76,7 — 86,6 %) и наличием анаэробной флоры. Выводы. Микробиологическое исследование желчи и экссудата брюшной полости у больных с острым деструктивным холециститом и его осложненными формами позволило разработать алгоритм применения бактериофагов для санации брюшной полости Мета роботи — визначити видовий склад бактеріофагів (БФ) для санації черевної порожнини у хворих з деструктивними формами гострого холециститу (ГХ), який буде найбільш ефективним за певних форм деструкції жовчного міхура і його ускладнень, за допомогою мікробіологічного дослідження жовчі та ексудату черевної порожнини на предмет верифікації мікроорганізмів і визначення їх чутливості до БФ. Матеріали і методи. Проведено мікробіологічне дослідження жовчі (за відсутності ексудату в черевній порожнині) та ексу­дату черевної порожнини у 30 хворих віком від 39 до 89 років з деструктивною формою ГХ. Із супутньої патології переважали ожиріння I — II ступеня (86,7 %) і цукровий діабет (26,7 %). Усім хворим проведено лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ). Після її виконання вогнище запалення в черевній порожнині санували фізіологічним розчином з подальшим зрошенням лікувальними БФ. У разі емпієми жовчного міхура і місцевого перитоніту санацію вогнища запалення проводили в об’ємі 20 — 80 мл, у разі дифузного перитоніту — в об’ємі 80 — 150 мл. Застосовували такі БФ: секстафаг, коліпротейний, інтест-бактеріофаг, синьогнійний, а також їх комбінацію. Результати та обговорення. Оцінка чутливості використовуваних БФ до мікроорганізмів при гострому деструктивному холециститі та ускладнених формах ГХ показала, що у хворих з емпіємою жовчного міхура і серозним перитонітом після ЛХЕ для санації запального вогнища черевної порожнини достатньо використовувати секстафаг, що зумовлено переважанням грамнегативних і грампозитивних аеробів та монокультури (73,3 % випадків), а у хворих з перивезикальним абсцесом, гнійним перитонітом — секстафаг, інтест-бактеріофаг, коліпротейний, синьогнійний та їх комбінацію, що пояснюється переважанням мікробних асоціацій (76,7 — 86,6 %) і наявністю анаеробної флори. Висновки. Мікробіологічне дослідження жовчі та ексудату черевної порожнини у хворих з гострим деструктивним холециститом і його ускладненими формами дало змогу розробити алгоритм застосування бактеріофагів для санації черевної порожнини Дод.точки доступу: Бондарев, Р. В. Сопко, А. И. Бурка, А. А. Селиванова, О. В. Селиванов, С. С. Вільних прим. немає