Особливості змін якості життя при застосуванні різних методів лікування хворих із початковими стадіями коксартрозу при коротко- та середньостроковому спостереженні [Текст] / В. Г. Луцищин [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 3. - С. 19-24. - Бібліогр.: с. 23 MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (диагностика, лекарственная терапия, хирургия) ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: На сьогодні поширеність остеоартрозу перебуває в межах від 6,4% до 12% популяції дорослого населення, на коксартроз припадає майже 80% у загальній структурі патології суглобів у осіб віком понад 60 років, у 1030% випадків остеоартроз призводить до непрацездатності різного ступеня [1]. Кульшовий суглоб є другим із великих суглобів, які найбільш часто вражає остеоартроз. Поширеність косартрозу становить близько 6,8% [7, 9]. Згідно з даними літератури, темп прогресування захворювання варіює від 3 до 36 місяців [3]. Важливість та актуальність методів лікування коксартрозу обумовлені не тільки його високою поширеністю, а й різким зниженням рухової активності, що призводить до вираженого зниження рівня якості життя, втрати працездатності, а на пізніх стадіях і здатності до самообслуговування [5, 6, 8]. Водночас, незважаючи на численні спроби покращення стратегій, основаних на доказах, які включають фармакологічні, нефармакологічні та хірургічні методи лікування, коксартроз і на сьогоднішній день характеризується достатньо швидким прогресуванням. Більше того, різні методи лікування мають певні відмінності у терапевтичній ефективності та, ймовірно, впливі на фізичний, психологічний та соціальний стан хворих. Це питання активно обговорюють та досліджують, але наявні докази є вельми контраверсійними. Таким чином, для адекватної оцінки хворого бажаним є не тільки використання специфічних для певного захворювання тестів, але й генеричних (загальних) опитувальників, які дозволяють розширити можливості вимірювання недієздатності людини [4], а також поряд із загальноприйнятими методиками дослідження отримати всебічну інформацію щодо ефективності лікування. На сьогодні покращення якості вважається одним із головних завдань при лікуванні пацієнтів із хронічними захворюваннями, в тому числі і коксартрозом. Так, однією із стратегій Програми всесвітньої “Декади патології кісток і суглобів” 2000-2010 рр. було поліпшення якості життя у осіб із патологією кістково-суглобового апарату Дод.точки доступу: Луцишин, В. Г. Калашніков, А. В. Майко, О. В. Майко, В. М. Вільних прим. немає