Серіков, К. В.
    Зміни показників стрес-лімітуючої системи у хворих із геморагічним інсультом на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому під час проведення інтенсивної терапії [Текст] / К. В. Серіков // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 6. - С. 62-66. - Бібліогр.: с. 64-65


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (кровь, осложнения, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
АДАПТАЦИОННЫЙ СИНДРОМ ОБЩИЙ -- GENERAL ADAPTATION SYNDROME (этиология, кровь)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (кровь)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (кровь)
Анотація: У хворих із геморагічним інсультом внаслідок паренхіматозного або суб­арахноїдального крововиливу активуються стрес-лімітуючі механізми, що забезпечують організму хворих стійкість до стресової дії на стадіях загального адаптаційного синдрому. Мета. Вивчення динаміки показників серотонінергічної і нітроксидергічної стрес-лімітуючих систем на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому у хворих із геморагічним інсультом під час проведення інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Дослідження проведено 16 критичним хворим із геморагічним інсультом (середній вік — 69,4 ± 1,9 року) в умовах відділення нейрореанімації Комунальної установи «6-та міська клінічна лікарня» (м. Запоріжжя, Україна). Серед них чоловіків було 7 (43,75 %), середній вік становив 69,9 ± 2,8 року; жінок — 9 (56,25 %), середній вік — 69,1 ± 2,8 року. Контрольна група представлена 12 добровольцями (середній вік — 37,5 ± 2,7 року), серед них: чоловіків — 6 (50,0 %), середній вік — 33,4 ± 3,8 року; жінок — 6 (50,0 %), середній вік — 42,8 ± 3,6 року. Результати. Тяжкість геморагічного інсульту оцінювали за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale, що відповідало тяжкому мозковому інсульту (1-ша доба — 15,7 ± 1,1 бала; 2-га доба — 15,6 ± 1,2 бала; 3-тя доба — 16,4 ± 0,5 бала). При оцінці вираженості неврологічного дефіциту на 3-тю добу після госпіталізації на тлі інтенсивної терапії виявлено значущу позитивну динаміку у 8 пацієнтів. У 4 хворих позитивної динаміки на фоні інтенсивної терапії не відзначалося. Четверо пацієнтів померли на 3-тю добу після госпіталізації (3 чоловіки і 1 жінка), смертність становила 25,0 % від числа усіх госпіталізованих. Висновки. Інтенсивна терапія у хворих із геморагічним інсультом перешкоджає розвитку дислокаційного синдрому. Зменшення показників серотонінергічної системи характеризує ефективність церебропротекторної терапії. Збільшення показників нітроксидергічної стрес-лімітуючої системи вказує про необхідність подальшого застосування судинної терапії
Вільних прим. немає