Сухова, С. М. Чинники, що асоціюються з відновленням функції правого шлуночка за даними 2D-спекл-трекінг-ехокардіографії, у хворих на гостру тромбоемболію легеневих артерій [Текст] / С. М. Сухова // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 6. - С. 90-97. - Бібліогр.: с. 96 MeSH-головна: ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (кровь, лекарственная терапия, осложнения, рентгенография, ультрасонография) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ПРАВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, RIGHT (кровь, лекарственная терапия, ультрасонография, этиология) АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Метою роботи було дослідити можливий зв’язок клініко-анамнестичних, інструментальних та лабораторних показників з відновленням функції правого шлуночка (ПШ) за даними 2D-спекл-трекінг-ультразвукової ехокардіографії (2D-СТ-ЕхоКГ) у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) в динаміці лікування. Матеріали та методи. Обстежені 104 хворі на гостру ТЕЛА. Усім хворим проводили 2D-СТ-ЕхоКГ, показники оцінені в першу добу перебування в стаціонарі та через 3 місяці антикоагулянтної терапії (АКТ), що була призначена при госпіталізації методом конвертів: ривароксабан або варфарин. Резидуальна дисфункція правого шлуночка (ДфПШ) після АКТ встановлена за даними 2D-СТ-ЕхоКГ як сегментарна фракція викиду апікального ПШ сегмента, менша за 65 %, та показник глобальної поздовжньої деформації вільної стінки ПШ, менший за –18,5 %. Результати. Після проведеної АКТ усі обстежені хворі були розподілені на дві групи: до І групи увійшло 13 (12,5 %) хворих із виявленою резидуальною ДфПШ, ІІ групу становив 91 (87,5 %) пацієнт із повним відновленням функції ПШ. Встановлено, що у хворих І групи вірогідно частіше зустрічалися цукровий діабет 2-го типу (р = 0,04) та хронічна серцева або дихальна недостатність (р = 0,03), відмічене збільшення рівнів тропоніну І (р = 0,05), креатиніну (р = 0,009) та фібриногену (р = 0,05), а також зниження швидкості клубочкової фільтрації (р = 0,02) до рівня менше від 60 мл/хв/1,73 м2. Серед пацієнтів ІІ групи вірогідно частіше зустрічались особи, які отримували ривароксабан (р = 0,007), а в І групі хворих — варфарин (р = 0,006). Медіана строку від епізоду ТЕЛА до початку АКТ становила 9,0 доби у ІІ групі та 20,0 доби в І групі, р = 0,03. Висновки. Через три місяці АКТ у 12,5 % хворих на гостру ТЕЛА за даними 2D-CT-ЕхоКГ зберігається резидуальна ДфПШ. Це порушення, за даними регресійного аналізу, на 62,6 % обумовлене наявністю таких чинників, як використання варфарину, строк до початку лікування понад 9 діб, наявність цукрового діабету 2-го типу та зниження швидкості клубочкової фільтрації до рівня менше від 60 мл/хв/1,73 м2 Вільних прим. немає |