Григорян, Р. Д.     Концепція фізіологічних суперсистем: нова фаза інтегративної фізіології [Текст] / Р. Д. Григорян, В. Ф. Сагач // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 3. - С. 58-67 MeSH-головна: ФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOLOGY (история, тенденции) ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PHYSIOLOGICAL PROCESSES (физиология) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CARDIOVASCULAR PHYSIOLOGICAL PHENOMENA ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология) КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE (физиология) КЛЕТКИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CELL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA (физиология) МИТОХОНДРИЙ ОБОРОТ -- MITOCHONDRIAL TURNOVER (физиология) Анотація: Ключові ланки патогенезу артеріальної гіпертонії (АГ), як і багатьох інших захворювань складної етіології, залишаються невідомими, а паліативне лікування обмежується лише боротьбою проти симптомів. Хоча патогенез кожного захворювання специфічний, АГ є моделлю для аналізу їх загальних глибинних причин. Відомо, що теорії нейрогуморального контролю серцево-судинної системи в основному описують гемодинаміку і не інтегрують додаткові механізми оптимізації клітинного метаболізму. З другого боку, сучасні концепції інтегративної фізіології людини базуються лише на системному функціонуванні органів. Крім того, накопичено велику кількість даних про існування специфічних метаболітів, функціональна роль котрих у масштабі організму залишається нез’ясованою. На наш погляд, настав час нових концепцій інтегративної фізіології, здатних охопити весь спектр фактів та показати перспективу виходу з глухого кута проблеми АГ. Мета нашої роботи — визначити актуальні концептуальні проблеми теоретичної/прикладної інтегративної фізіології, та шляхи кардинального лікування АГ. Предметом аналізу є методологія досліджень інтегративної фізіології і традиційні концепції АГ. Аргументовано, що фокус досліджень слід зосередити на фізіологічних суперсистемах (ФСС), що інтегрують клітинну фізіологію із механізмами систем органів. Організаційна складність кожної фізіологічної суперсистемы є основною проблемою її експериментальної ідентифікації, тому пропонується підсилити емпіричні методи комп’ютерною симуляцією. Асоційовані з цим проблеми проілюстровано на прикладі аналізу енергетичної фізіологічної суперсистеми. Вона існує у формі батареї механізмів, кожний зі своїми значеннями потужності та швидкодії, та підтримує синтез АТФ у мітохондріях. Показано, що навіть така часткова фізіологічна суперсистема виявляє ситуативну реакцію на різні сценарії розвитку дефіциту АТФ в тілі. Таким чином, для подолання сучасних викликів інтегративної фізіології варто створити концепцію багаторівневих ФСС та розробити адекватні методи їх вивчення. Можливо, енергетична ФСС, що активується проти нестачі АТФ у клітинах, стане основою для виробки загальної методології вивчення класу багаторівневих ФСС. Дод.точки доступу: Сагач, В.Ф. Вільних прим. немає