Недашківський, С. М.     Лептоспіроз [Текст] / С. М. Недашківський, Д. О. Дзюба, О. А. Галушко // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. - 2017. - № 5/6. - С. 25-31. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЛЕПТОСПИРОЗ -- LEPTOSPIROSIS ЗООНОЗЫ -- ZOONOSES Анотація: Лептоспіроз (leptospirosis, син.: хвороба Вейля або Вейля – Васильєва в країнах колишнього СРСР, хвороба Лансере – Матьє, хвороба Фідлера, іктеро-геморагічна гарячка, водна гарячка, покісно-лугова гарячка, японська семиденна гарячка, собача гарячка, щуряча гарячка) – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка перебігає з гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем, геморагічним синдромом. Лептоспіроз вважається одним із найпоширеніших зоонозів світу, зустрічається на всіх континентах, окрім Антарктиди. Щорічна захворюваність коливається від 0,02 на 100 тисяч населення в країнах помірного клімату до 100 та більше на 100 тисяч населення – у тропічному кліматі. Серйозні спалахи цієї хвороби відбуваються після повеней. В Україні лептоспіроз є також найбільш поширеною зоонозною інфекцією з досить високою летальністю (10-11%), при жовтяничній формі – до 35%, а при фульмінантному перебігу – 100% [1]. Розвиток патологічних проявів лепто­спірозу зумовлений дією токсинів лепто­спор і продуктів їх обміну. У лізатах та екстрактах лептоспор виявлені ендотоксин-подібні речовини, а у фільтратах культур і в надосадовій частині рідини з культурою – екзотоксиноподібні речовини, або ферменти агресії: гемолізин, фібринолізин, плазмокоагулаза, ліпаза Дод.точки доступу: Дзюба, Д. О. Галушко, О. А. Вільних прим. немає