Мамчур, В. Й.
    Порівняльний аналіз антипаркінсонічної дії гліцину сумісно з амантадином за умов змін нейросинаптичної передачі [Текст] / В. Й. Мамчур, Т. М. Криворучко, О. В. Макаренко // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 11-16. - Библиогр.: с. 15-16


MeSH-головна:
ВОЛЬФА-ПАРКИНСОНА-УАЙТА СИНДРОМ -- WOLFF-PARKINSON-WHITE SYNDROME
КАТАЛЕПСИЯ -- CATALEPSY
ТРЕМОР -- TREMOR
ГЛИЦИН -- GLYCINE (анализ)
АМАНТАДИН -- AMANTADINE (анализ)
Анотація: Хворобу Паркінсона (БП) зазвичай розглядають як захворювання, яке вражає моторну сферу в людини. Але, крім рухових проявів, у клінічній картині захворювання є і немоторні прояви, захворювання, серед яких частіше зустрічається деменція. Мета роботи – експериментальна оцінка можливої антипаркінсонічної дії гліцину в умовах експериментальних еквівалентів паркінсонізму (акінетико-ригідна та треморна форми) на тлі антипаркінсонічної корекції амантадином. Методи дослідження: модель каталепсії (пригнічення дофамінергічної передачі, еквіваленти стану гіпокінезії та ригідності) та модель ареколінового тремору (активація ацетилхолінергічної передачі, що відповідає паркінсонічному тремору) на фоні введення амантадину (50 мг/кг), гліцину (10 мг) / кг) та їх спільного використання. Результатами дослідження встановлено позитивну динаміку спільного використання амантадину спільно з гліцином у дозі 100 мг/кг та 200 мг/кг, що визначилося низьким відсотком тварин з проявами каталепсії (50-70%) з оцінним критерієм у 0,5-1,8 бала при максимально можливих 6 балів. Подібні результати отримані в умовах активації холінергічної системи (ареколіновий тремор): гліцин у дозі 100 мг/кг та 200 мг/кг сприяв оптимізації антитреморної дії амантадину, що зареєструвалося у збільшеному латентному періоді тремору, зменшенні його тривалості та ослабленні інтенсивності майже рази порівняно з показниками групи контролю. Таким чином, досліджувані комбінації амантадину спільно з гліцином у дозі 100 мг/кг та 200 мг/кг є перспективними щодо вивчення впливу на дементивні порушення в умовах паркінсонічного синдрому з урахуванням базової антипаркінсонічної терапії амантадином, що і стане подальшим науковим напрямком роботи
Дод.точки доступу:
Криворучко, Т. М.
Макаренко, О. В.

Вільних прим. немає