Патогенетическое значение маркеров кардиопатии при поражении сердца у животных с экспериментальной системной красной волчанкой [Текст] / О. В. Синяченко [и др.] // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 24-30 MeSH-головна: ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (ветеринария, осложнения) КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, этиология) БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS Анотація: Патология сердца при системной красной волчанке (СКВ) относится к наиболее частым проявлениям заболевания и во многом определяет его прогноз, а патогенетические построения поражений миокарда, эндокарда и коронарных сосудов остаются недостаточно изученными. Оценка отдельных аспектов патогенеза волчаночной кардиопатии проводится на естественных моделях у некоторых линейных мышей. Цель работы: изучить в крови экспериментальных животных (крыс) с моделью СКВ маркеры кардиопатии и оценить их патогенетическую значимость в поражении кардиомиоцитов, миокарда, эндокарда, клапанов и сосудов сердца. Материал и методы. Моделирование СКВ выполнено у 53 белых беспородных крыс (34 самки и 19 самцов) с использованием введений полного адъюванта Фрейнда, селезеночной дезоксирибонуклеиновой кислоты крупного рогатого скота, циклофосфамида, азида и дезоксирибонуклеината натрия, вскармливанием животных с добавлением в пищу сульфата кадмия, оксибутирата лития и молибдата аммония. Иммуноферментным методом в крови интактных (контроль) и экспериментальных крыс исследовали уровни эндотелина-1, тромбоксана А2, простациклина, интерлейкина-6, фактора некроза опухоли-альфа, гомоцистеина, апелина, предсердного и мозгового натрийуретического пептида (BNP), терминального предшественника последнего (NT-BNP). Результаты. У животных с моделью СКВ наблюдаются изменения в крови маркеров экспериментальной волчаночной кардиопатии, отражающие состояние эндотелиальной функции сосудов, провоспалительной цитокиновой сети и натрийуретических пептидов, которые проявляются достоверным повышением на 10% концентрации эндотелина-1, соответственно на 54% содержания интерлейкина-6 и соотношения этого цитокина с фактором некроза опухоли-альфа, на 73% уровня BNP, что установлено у 36; 66; 62 и 13% обследованных крыс. Выводы. Изученные маркеры кардиопатии определяют поражение коронарных сосудов, а показатели адипоцитокина апелина и натрийуретических гормонов типа А и В участвуют в развитии изменений кардиомиоцитов (гипертрофия, дистрофия, некроз) и стромы миокарда (отек, клеточная инфильтрация, склероз), причем тяжесть повреждения структур сердца зависит от значений BNP и NT-BNP Патологія серця при системному червоному вовчаку (СЧВ) належить до найчастіших проявів захворювання і багато в чому визначає його прогноз, а патогенетична будова уражень міокарда, ендокарда й коронарних судин залишається недостатньо вивченою. Оцінка окремих аспектів патогенезу вовчакової кардіо­патії проводиться на природних моделях у деяких лінійних мишей. Мета роботи: вивчити у крові експериментальних тварин (щурів) з моделлю СЧВ маркери кардіопатії та оцінити їх патогенетичну значущість в ураженні кардіоміоцитів, міокарда, ендокарда, клапанів та судин серця. Матеріал і методи. Моделювання СЧВ виконано у 53  білих безпородних щурів (34 самки і 19 самців) з використанням уведень повного ад’юванта Фрейнда, селезінкової дезоксирибонуклеїнової кислоти великої рогатої худоби, циклофосфаміду, азиду й дезоксирибонуклеїнату натрію, вигодовуванням тварин із додаванням в їжу сульфату кадмію, оксибутирату літію та молібдату амонію. Імуноферментним методом у крові інтактних (конт­роль) і експериментальних щурів досліджували рівні ендотеліну-1, тромбоксану А2, простацикліну, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлини-­альфа, гомоцистеїну, апеліну, передсердного й мозкового натрійуретичного пептиду (BNP), термінального попередника останнього (NT-BNP). Результати. У тварин з моделлю СЧВ спостерігаються зміни у крові маркерів експериментальної вовчакової кардіопатії, що відображають стан ендотеліальної функції судин, прозапальної цитокінової мережі та натрійуретичних пептидів, які проявляються достовірним підвищенням на 10% концентрації ендотеліну-1, відповідно на 54% вмісту інтерлейкіну-6 і співвідношення цього цитокіну з фактором некрозу пухлини-альфа, на 73% рівня BNP, що встановлено у 36; 66; 62 і 13% обстежених щурів. Висновки. Вивчені маркери кардіопатії визначають ураження коронарних судин, а показники адипоцитокіну апеліну та натрійуретичних гормонів типу А і В беруть участь у розвитку змін кардіоміоцитів (гіпертрофія, дистрофія, некроз) і строми міокарда (набряк, клітинна інфільтрація, склероз), причому тяжкість ураження структур серця залежить від значень BNP і NT-BNP Дод.точки доступу: Синяченко, О. В. Бреславец, А. В. Егудина, Е. Д. Головач, И. Ю. Ермолаева, М. В. Вільних прим. немає