Гнатюк, М. С.
    Стан антиоксидантної системи експериментальних тварин при пошкодженні дванадцятипалої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії [Текст] = State of antioxidant system of experimental animals at duodenum damage in conditions of postresection portal hypertension / М. С. Гнатюк, Л. В. Татарчук // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 4. - С. 81-86


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (повреждения)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Резекції великих об′ємів паренхіми печінки ускладнюються пострезекційною портальною гіпертензією, яка призводить до структурно-функціональних змін у органах басейну ворітної печінкової вени. Особливості ремоделювання структур дванадцятипалої кишки та стан антиоксидантної системи організму в умовах пострезекційної портальної гіпертензії досліджено недостатньо. Мета дослідження- вивчення стану антиоксидантної системи в експериментальних тварин при структурно-функціональних змінах дванадцятипалої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. Дослідження виконані на 39 білих щурах-самцях, які були розділені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних дослідних тварин (контрольна), 2-а – 12 тварин, яким видаляли 42 % паренхіми печінки, 3-я – 12 щурів після резекції 58, 1 % паренхіми печінки. Через 1 місяць від початку досліду здійснювали евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. У крові дослідних тварин визначали показники, що характеризують стан оксидантного захисту – це активність супероксиддисмутази, каталази та церулоплазміну. Шматочки із дванадцятипалої кишки фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну і після проведення через етилові спирти зростаючої концентрації поміщали у парафін. Мікротомні зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, Гейденгайном, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали відносні об'єми ушкоджених ендотеліоцитів, епітеліоцитів , гладких міоцитів. Проводили кореляційний аналіз між біохімічними та гістостереометричними показниками із визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Встановлено, що в умовах змодельованого експерименту активність супероксиддисмутази при резекції 42 % паренхіми печінки статистично достовірно (р0,001) зменшилася на 15,5 %, а при видаленні 58,1 % паренхіми печінки – на 25,7 %, активність каталази - відповідно на 22,2 і 38,8 %, а активність церулоплазміну -на 15,3 % і 21,3 %. Отримані та проаналізовані показники свідчать, що при видаленні значних об′ємів (42; 58,1 %) паренхіми печінки істотно погіршується антиоксидантний захист організму, який залежить від видаленого об′єму печінки. Відносний об'єм пошкоджених ендотеліоцитів у 2-й групі спостережень з високою достовірністю (р0,001) зріс у 8,4 рази, епітеліоцитів – у 18,9 рази, а гладких міоцитів – у 12 разів. Після резекції 58,1% паренхіми печінки досліджувані морфометричні параметри збільшилися відповідно у 15,8. 31,4 та 18,1 разів. Кореляційні взаємозв′язки між показниками антиоксидантного захисту та відносними об′ємами пошкоджених ендотеліоцитів, епітеліоцитів, гладких міоцитів у стінці дванадцятипалої кишки виявилися зворотніми помірними та значними і при видаленні 42 % паренхіми печінки і коливалися у межах -0,48ч-0,56, а при резекції 58,1 % паренхіми печінки виявлялися переважно зворотніми значними ( r
Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.

Вільних прим. немає