Кореляційний аналіз показників гемостазу і функціонального стану печінки за гострого калькульозного холециститу [Текст] = Correalation analysis of hemostasis indicators and functional liver conditions for acute calculosis cholecystitis / Ю. М. Степась [и др.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 4. - С. 104-108 MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS ЖЕЛТУХА -- JAUNDICE ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS Анотація: Гострий калькульозний холецистит (ГКХ) характеризується розвитком певних симптомів – від місцевого запального процесу до значних функціональних порушень у печінці. Активність системи гемостазу прямо пов’язана із функціональним станом печінки, оскільки гепатоцити є основним місцем синтезу більшості протеїнів, зокрема протеїнів системи зсідання крові. Метою дослідження було встановлення взаємозв’язків між показниками системи гемостазу та функціонального стану печінки у хворих на ГКХ неускладнений та ускладнений обтураційною жовтяницею (ОЖ) з використанням кореляційного аналізу. Методи дослідження. Об’єктом дослідження була плазма та сироватка крові 47 хворих на неускладнений ГКХ (І група) та 32 хворих на ГКХ з ОЖ (ІІ група). В якості порівняння було досліджено сироватку та плазму крові 25 практично здорових осіб, що склали контрольну групу. Визначали показники системи гемостазу (кількість тромбоцитів (ТЦ), протромбіновий час (ПЧ), активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ), концентрацію загального фібриногену (ЗФ), вміст розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), активності антитромбіну ІІІ (АТІІІ) та Хагеман-залежного фібринолізу (ХЗФ). Також проводили визначення показників функціонального стану печінки: каталітичної активності лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) і холінестерази (ХЕ) та концентрації α1-антитрипсину (α1-АТ), α2-макроглобуліну (α2-МГ) та С-реактивного протеїну (СРП). Результати й обговорення. Виявлені кореляційні зв’язки дозволяють визначити ступінь спряженості процесів. Чим менша кількість зв’язків виявляється і слабшою є спряженість процесів, тим гнучкішою стає система, яка реагує на патологічну зміну внутрішнього середовища. Встановлено найбільшу кількість кореляційних зв’язків в контрольній групі пацієнтів. У хворих на ГКХ без ускладнень спостерігалася тенденція до зменшення кількості зв’язків, де найбільше корелював α1-АТ з досліджуваними показниками. Зменшення кількості та зміна структури кореляційних зв’язків були виявлені у хворих на ГКХ з ОЖ. Також встановлено появу нових кореляційних зв’язків між досліджуваними показниками у даній групі хворих. Висновки. Встановлені вірогідні кореляційні зв’язки при неускладненому ГКХ та ускладненому ОЖ свідчать про напруженість адаптаційних механізмів системи гемостазу та функціонального стану печінки при ускладненні запального процесу Дод.точки доступу: Степась, Ю. М. Лаповець, Л. Є. Акімова, В. М. Лебідь, Г. Б. Вільних прим. немає