Рибонуклеази - можливий новий напрям у розробці методів лікування пухлин [Текст] / В. О. Шляховенко [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 4/5. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: РИБОНУКЛЕАЗЫ -- RIBONUCLEASES (терапевтическое применение) НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (терапия) Анотація: В огляді аналізуються результати досліджень, які демонструють різноманітні механізми включення рибонуклеаз (РНКаз) у метаболічні та сигнальні шляхи клітини, що призводять до загибелі пухлинних клітин і гальмування росту пухлин. Цитотоксичність РНКаз базується здебільшого на індукції апоптозу за руйнування внутрішньоклітинних РНК. Показано, що цей ефект збільшується приблизно в 1000 разів за умови штучної інтерналізації РНКази до цитозолю. Цей факт вказує на фундаментальну роль процесу інтерналізації в цитотоксичності РНКаз та є принципово важливим для терапевтичних підходів, що використовують екзогенні РНКази. Крім того, РНКази, присутні в міжклітинному середовищі за природних умов, можуть бути дуже важливими для протипухлинної резистентності. Наприклад, показано, що дисфункція позаклітинної РНКази Т2 є ключовим чинником у канцерогенезі яєчника. Важливо також, що дослідження РНКаз виявили деякі ключові точки перетину між механізмами протипухлинної та противірусної резистентності, такі як інтерферон-залежна індукція експресії РНКази L. Багато які з цих механізмів забезпечують вибірковий цитотоксичний ефект лише щодо пухлинних, але не щодо нормальних клітин, що робить РНКази перспективною групою протипухлинних чинників. Останнім часом були проведені різні стадії клінічних випробувань низки РНКаз та виявлена їхня значна протипухлинна активність. Серед них, зокрема: BS-РНКаза великої рогатої худоби, яка проявила переважну активність щодо злоякісної мезотеліоми; онконаза (ранпіраза) з Rana pipiens, яка ініціює апоптоз різними шляхами та демонструє активність як проти клітин злоякісної мезотеліоми, так і проти віруса папіломатозу людини (HPV), що пов’язаний з виникненням генітального та анального раку; РНКази T1 і T2 та ?-сарцин, одержані з мікроскопічних грибів, та деякі інші. Особливо цікавою є РНКаза P, що є рибозимом, тобто унікальною молекулою РНК, яка має ферментативну (РНКазну) активність і порушує процес утворення «злитих» (fusion) білків шляхом специфічної взаємодії з відповідними тРНК та мРНК. Таким чином, такі дослідницькі напрями як пошук нових РНКаз з протипухлинною активністю в різноманітних біологічних об’єктах, нових індукторів та модифікаторів РНКаз, цілеспрямоване створення нових рибозимів і різних комбінацій РНКаз та традиційних хіміотерапевтичних препаратів можуть бути вельми перспективними для розробки нових ефективних підходів до протипухлинної терапії. Дод.точки доступу: Шляховенко, В. О. Орловський, О. А. Самойленко, О. А. Вербиненко, А. В. Вільних прим. немає