Волосовець, А. О.     Аналіз варіабельності артеріального тиску в пацієнтів з гострим мозковим інсультом залежно від часу виникнення [Текст] / А. О. Волосовець // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 25-32. - Библиогр.: с. 31-32 MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY Анотація: Артеріальна гіпертензія здатна надавати виражений негативний вплив на стан церебральної судинної системи та призводити до значної мікротравматизації стінок судин та зриву судинної ауторегуляції. Цей предиктор має найбільший вплив на виникнення ішемічного інсульту атеротромботичного та лакунарного підтипів, проте артеріальна гіпертензія зустрічається майже у всіх пацієнтів з гострою ішемією мозку. Цікавим і зовсім не представленим у сучасній науковій літературі є питання взаємозв'язку коливання АТ з періодом доби виникнення вогнища ішемії, що і зумовило мету нашої роботи. Метою нашого дослідження було визначити взаємозв'язок деформації профілю коливання артеріального тиску пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту, залежно від часу виникнення цереброваскулярної катастрофи. Нами було обстежено 300 хворих, які перенесли гострий ішемічний інсульт (чоловіків – 196, жінок – 104) віком від 42 до 84 років (середній вік – 65,2±8,7 року). Усіх пацієнтів розділили на 3 групи за часом доби, коли виник ішемічний інсульт: 1 група (n=146), пацієнти якої постраждали від церебральної ішемії у денний період (8.00-14.59), 2 група (n=107), серед пацієнтів якої інсульт спостерігався у вечірній час (15.00-21.59), 3 група (n=47), де у пацієнтів ішемічний інсульт виникав у нічний час (22.00-7.59). Для 1-ї групи пацієнтів, у яких ішемічний інсульт стався в денний період і як правило на тлі підвищення АТ, характерно виражене підвищення АТ у періоди 12.00 та 15.00 та тенденція до компенсаторного парасимпатичного впливу у вигляді зниження АТ у нічний час (over-dipper) . У той же час у 2-й групі пацієнтів з інсультами у вечірній час спостерігалися підвищення АТ у періоди 18.00 та 21.00 та розлади парасимпатичної активності з переважанням недостатнього зниження АТ у вечірній час та під час сну (non-dipper). Для пацієнтів з нічним інсультом (третя група) характерною була наявність двох піків підвищення АТ у періоди 9.00 та 21.00 та значне підвищення АТ вночі (night-peaker), що зазвичай призводило до виникнення цереброваскулярної катастрофи. Різкі зміни біоритму життєвого циклу людини значною мірою впливають на порушення регуляції вегето-судинної системи та призводять до зриву регуляції судинного тонусу з виникненням феноменів «вегетативної бурі» та різкого підвищення АТ на кшталт «night peacker». Подібний ефект викликає і хронічна алкогольна інтоксикація, ймовірно через токсичне ураження гіпоталамо-гіпофізарного комплексу внаслідок високої проникності гематоенцефалічного бар'єру в цій галузі мозку через надмірно активну гормонально-регуляторну дифузію. Вільних прим. немає