Керничний, В. В. Ефективність хіміотерапії та променевої терапії в поєднанні з застосуванням локального низькочастотного магнітного поля у неоад’ювантному лікуванні пацієнтів з приводу раку прямої кишки [Текст] / В. В. Керничний, А. І. Суходоля // Клінічна хірургія. - 2017. - N 11. - С. 13-16. - Бібліогр.: с. 16 MeSH-головна: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, терапия) ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИ ДОЗА -- RADIOTHERAPY DOSAGE ДОЗЫ ФРАКЦИОНИРОВАНИЕ -- DOSE FRACTIONATION РАДИОАКТИВНЫЕ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- RADIOPHARMACEUTICALS ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы) МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ -- MAGNETIC FIELD THERAPY (методы) Анотація: Мета дослідження. Порівняння ефективності передопераційної стандартної променевої терапії (ПТ) в поєднанні з хіміотерапією (ХТ) та ХТ і місцевим низькочастотним магнітним полем (МНМП) з подальшим дослідженням проліферативної активності пухлин у хворих на рак прямої кишки (РПК). Матеріали і методи. Обстежені 43 хворих, в тому числі 25 (58,1%) чоловіків та 18 (41,8%) жінок, з приводу клінічно та морфологічно верифікованого РПК ІІ - ІІІ стадії (Т1-4N0-2М0); віком від 35 до 80 років, у середньому (63,5 ± 9,61) року; стан хворого за індексом Карновські 100 – 50 балів. Неоад’ювантна ПТ (НПТ) проведена всім пацієнтам, в тому числі 20 (контрольна група) та 23 (основна група), сумарна вогнищева доза 20 - 25 Гр (5 Гр щодня протягом 4 - 5 діб). Пацієнти основної групи розподілені на підгрупи. У 7 хворих (підгрупа Е1) перед кожним сеансом променевої терапії додатково застосовували метрогіл-гель (25 - 30 мл в мікроклізмі) та фторурацил (500 мг/м2 внутрішньовенно); у 16 (підгрупа Е2) - метрогіл-гель (25 - 30 мл в мікроклізмі), фторурацил (500 мг/м2 внутрішньовенно) та МНМП (30 ± 9) мТл, протягом 18 - 20 хв. Імуногістохімічне (ІГХ) дослідження проліферативної активності (рівень Кі-67) біопсійного матеріалу проводили перед і після (через 1 - 2 доби) неоад’ювантного лікування, після чого виконували хірургічне втручання. Результати. До неоад’ювантної терапії рівень Кі-67 у пухлинах хворих контрольної групи становив (29,4 ± 13,9)%, основної – (27,8 ± 9,5)%; після неоад’ювантної терапії рівень Кі-67 у контрольній групі зменшився до (23,5 ± 13,2)%, в підгрупі Е1 - до (18,4 ± 8,0)%, у підгрупі Е2 - до (12,6 ± 5,3)%. Висновок. При використанні МНМП значно підвищується ефективність неоад’ювантної ХТ з стандартним фракційним опроміненням, метод може бути рекомендований для передопераційних протоколів лікування хворих з приводу РПК Дод.точки доступу: Суходоля, А. І. Вільних прим. немає |