Целуйко, В. Й.
    Стан систолічної функції та діастолічного наповнення міокарда у хворих з інфарктом міокарда правого шлуночка на фоні Q-інфаркту міокарда лівого шлуночка протягом 6 місяців спостереження [Текст] / В. Й. Целуйко, Т. А. Лозова // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 7. - С. 71-79. - Бібліогр.: с. 78


MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, осложнения, ультрасонография)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКОВ ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION (диагностика, осложнения, ультрасонография, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (диагностика, ультрасонография, этиология)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Постінфарктне ремоделювання внаслідок інфаркту міокарда (ІМ) правого шлуночка (ПШ) асоціюється з погіршенням прогнозу хворих. Актуальним є визначення зв’язку між ступенем порушень систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) та ПШ і прогресуванням серцевої недостатності (СН) у хворих з ІМ ПШ на фоні Q-ІМ ЛШ. Мета. Визначення особливостей динаміки постінфарктного ремоделювання та стану діастолічної дисфункції міокарда (ДДМ) ЛШ та ПШ у хворих з ІМ ПШ на фоні Q-ІМ ЛШ протягом 6 місяців спостереження та їх зв’язок з прогресуванням СН. Матеріали та методи. Обстежено 309 хворих з Q-ІМ віком 65,50 ± 4,42 року: 1-ша група — 155 пацієнтів з ІМ ПШ на фоні Q-ІМ задньої стінки (ЗС) ЛШ; 2-га група — 53 особи з ІМ ПШ на фоні циркулярного Q-ІМ ЛШ; 3-тя група — 101 хворий з Q-ІМ ЗС ЛШ — група контролю. Ехокардіоскопію з допплерографією проводили на 4–5-ту добу та через 6 місяців після ІМ. Результати. У хворих з ІМ ПШ у гострому періоді відзначали вірогідно більшу частоту псевдонормального та рестриктивного типу ДДМ ЛШ та ПШ (p 0,05), які формувались на фоні значної дилатації ЛШ, ЛП, ПП та ПШ (p 0,05), зниження систолічної функції ЛШ та ПШ і підвищення систолічного тиску в легеневій артерії (p 0,05), що асоціювалось з високою частотою фатальних аритмій (p 0,05) та вираженими проявами гострої СН у вигляді Killip III та кардіогенного шоку порівняно з групою контролю (p 0,05). Через 6 місяців відзначалось покращення показників систолічної функції ЛШ і ПШ та показників діастолічного наповнення з ознаками нормалізації та переважанням релаксаційного типу ДДМ ЛШ та ПШ (p 0,05), проте у пацієнтів після ІМ ПШ визначались більш тяжкі прояви СН у вигляді вірогідно більшої кількості хворих з СН ІІА стадії та функцінальним класом ІІІ (за NYHA) (p 0,05) порівняно з групою контролю. Висновки. ІМ ПШ на фоні Q-ІМ ЛШ супроводжується більш глибокими порушеннями систолічної функції та діастолічного наповнення ЛШ і ПШ та асоціюється з високою частотою фатальних аритмій, набряку легень та кардіогенного шоку в гострому періоді, а також із прогресуванням СН протягом 6 місяців спостереження
Дод.точки доступу:
Лозова, Т. А.

Вільних прим. немає