Федорова, У. В. Імунопатогенез псоріазу, поєднаного з герпесвірусною інфекцією I та II типу [Текст] / У. В. Федорова, О. О. Сизон // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2017. - N 4. - С. 56-63. - Бібліогр.: с. 61-62 MeSH-головна: ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (иммунология, осложнения, этиология) HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (иммунология, осложнения, этиология) Анотація: Мета роботи — проаналізувати особливості імунологічної відповіді при ізольованій герпесвірусній інфекції та її поєднанні з псоріатичним процесом. Матеріали та методи. На підставі аналізу літературних джерел та власних спостережень (клінічних, лабораторних) систематизовано і описано деякі імунопатогенетичні особливості розвитку псоріазу в поєднанні із герпесвірусом І та ІІ типу. Результати та обговорення. Псоріаз часто поєднується із герпесвірусом І та ІІ типу, що й визначає тяжкість, частоту рецидивів та перебіг цього дерматозу. Взаємодія компонентів природженої імунної відповіді, клітинної і гуморальної ланок імунної системи здійснюється за допомогою цитокінової мережі. У зв’язку з цим у статті розглянуто особливості цитокінової відповіді в разі ізольованої інфекції вірусу простого герпесу та за його поєднання з псоріатичним процесом. Описано нові біомаркери — систему малих рибонуклеїнових кислот microRNA і визначено їхню роль та взаємозв’язок у регуляції активності природженого і набутого імунітету у хворих з герпесвірусною інфекцією при псоріазі. Основою для використання microRNA як біомаркера активності процесів є їхня стійкість до розщеплення нуклеазами, завдяки чому вони зберігаються в кровообігу і піддаються кількісному визначенню. Епігенетична система microRNA може регулювати активність імунної відповіді і виразно змінюватися на початкових етапах формування автоімунних захворювань, зокрема псоріазу, окрім того, може впливати на активізацію рецидивування герпесвірусної інфекції І і ІІ типу. Висновки. Імунопатогенетичні аспекти псоріазу різнобічні. Не з’ясовано впливу алельного поліморфізму LMP2 (lysosomal membrane protein) на ефективність фагоцитозу у хворих на псоріаз на тлі активності герпесвірусної інфекції І і ІІ типу та участі регуляторних Т-лімфоцитів у розвитку автоімунного процесу, противірусного захисту. Окрім того, є потреба в оцінці імунорегуляторної дії системи miR146a, 155 на формування імунної відповіді у таких хворих. Бракує структурованого комплексно-диференційованого підходу до терапевтичної тактики. Це ілюструє доцільність подальшого вивчення імунопатогенетичних механізмів псоріазу з метою визначення ланок, які підлягають корекції, та патогенетичної ролі імунних факторів у формуванні запального процесу при псоріазі Дод.точки доступу: Сизон, О. О. Вільних прим. немає |