Палій, І. Г.     Ураження шлунково-кишкового тракту у хворих із патологією серцево-судинної системи, які приймають ацетилсаліцилову кислоту: синдромальна діагностика та можливі шляхи корекції [Текст] = Gastrointestinal lesions in patients, administrated acetylsalicylic acid for cardiovascular pathology: the syndromic diagnosis and possible methods of correction / І. Г. Палій, С. В. Заїка, А. Г. Янковецька // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 1. - С. 29-38. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: Пантопразол--тер прим--фарм    Омепразол--тер прим--фарм MeSH-головна: АСПИРИН -- ASPIRIN (вредные воздействия, фармакология) ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (химически вызванный) Анотація: Мета — у хворих із патологією серцево-судинної системи за допомогою опитувальника GSRS установи- 75: вплив препаратів ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на виникнення шлунково-кишкових розладів та : гнити їх вираженість залежно від прийому інгібіторів протонної помпи. Матеріали та методи. На базі ЦПМСД № 2 за допомогою опитувальника GSRS проведено анкетування 157 - пацієнтів (84 чоловіки та 73 жінок), котрі приймали 75 мг АСК щоденно з приводу патології серцево-суДИННОЇ системи Висновки. Опитувальник GSRS дає змогу в амбулаторних умовах провести анкетування пацієнтів для раннього виявлення диспепсичних розладів у осіб з патологією серцево-судинної системи, котрі приймають АСК щоденно. Тривале застосування АСК збільшує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, зокрема синдрому диспепсії (р 0,05). Вік та стать не мають статистично значущого впливу на виникнення диспепсичних розладів у пацієнтів з патологією серцево-судинної системи, які приймають АСК щоденно. Використання пантопразолу є статистично значущо (р0,05) ефективнішим, ніж омепразолу Дод.точки доступу: Заїка, С. В. Янковецька, А. Г. Вільних прим. немає