Шебеко, С. К.     Вивчення специфічної дії Глюкваміну за умов розвитку діабетичної нефропатії в експерименті [Текст] / С. К Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 1. - С. 25-30 Рубрики: Глюквамин MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES ПОЧЕЧНЫЕ СРЕДСТВА -- RENAL AGENTS (фармакология) АМИНОСАХАРА -- AMINO SUGARS (фармакология) ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (фармакология) Анотація: Діабетична нефропатія має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН). На сьогоднішній день у медичній практиці відсутні ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії та ХХН. Мета роботи - експериментальне вивчення специфічної дії препарату Глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин проводили дослідження сечі, визначали масовий коефіцієнт нирок, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), канальцеву реабсорбцію, вміст загального білка, глюкози, креатиніну та сечовини у крові. Під впливом Глюкваміну станом на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення рівня протеїнурії, масового коефіцієнту нирок та збільшення відносного діурезу і показника ШКФ, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок. Також у тварин спостерігалось збільшення вмісту у крові загального білка та зменшення креатиніну і сечовини, що свідчить про покращення білкового та азотистого обмінів. При цьому за ступенем впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету і типу Глюквамін чинить виражену нефропротекторну і гіпоазотемічну дію та є перспективним засобом лікування ХХН Дод.точки доступу: Зупанець, І. А. Шаламай, А. С. Вільних прим. немає