Дзюбановський, І. Я. Бактеріальний "пейзаж" гнійного осередку та принципи антибактеріальної терапії у хворих із синдромом діабетичної стопи [Текст] / І. Я. Дзюбановський, Р. Я. Антощук // Шпит. хірургія. - 2018. - N 1. - С. 67-72 MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (лекарственная терапия, микробиология, патофизиология) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL Анотація: Мета роботи: оцінка бактеріального спектра та ефективності призначення антибактеріальної терапії у хворих з синдромом діабетичної стопи. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 269 хворих (148 (55,01%) чоловіків і 121 (44,09%) жінок), які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з остеомієлітним центром на базі Волинського обласного госпіталю ветеранів війни з приводу гнійно-некротичних ускладнень СДС. Всі обстежені пацієнти попередньо проходили лікування в хірургічних стаціонарах області з приводу гнійно-некротичних процесів СДС, яким проводили емпіричну антибіотикотерапію тривалістю до 10 днів. Нейропатичну форму СДС встановлено у 84 (31,2 %) пацієнтів, змішану – 148 (55,01 %), ішемічну – 37 (13,7 %). Поширеність гнійно-некротичного процесу у хворих з СДС, відповідно до класифікації Wagner: I ступінь – 20 (7,4 %), II ступінь – 92 (34,2 %), III ступінь – 70 (26 %), IV ступінь – 65 (24,2 %), V ступінь – 22 (8,2 %). Комплекс бактеріологічних досліджень полягав у дослідженні ранового ексудату з ідентифікацією мікрофлори гнійно- некротичного вогнища й оцінкою її чутливості до антибіотиків та цитологічному дослідженні мазків-відбитків з ранової поверхні. Ідентифікацію збудників інфекційного процесу здійснювали методом посівів на відповідні живильні середовища, а чутливість до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом. Результати досліджень та їх обговорення. Мікробний пейзаж гнійно-некротичних вогнищ у хворих із ЦД мав переважно полівалентний характер у 54,6 % випадків, а монокультуру у 45,4% пацієнтів. Найбільшу кількість мікробних асоціацій, що висівалися з первинного гнійного осередку, склали аеробні асоціації – 54,6 %. Аеробно-анаеробні асоціації висівалися в поодиноких випадках, а висівання анаеробних асоціацій не спостерігали. Основним представником змішаної аеробної інфекції був Staphylococcus aureus. Найчастіше Staphylococcus aureus висівався разом з грампозитивними паличками – Enterococcus faecalis, Corynebacterium xerosis та Staphilococcus epidermidis. Найбільше клінічне значення з групи неферментуючих мікроорганізмів у складі аеробних асоціацій має Pseudomonas aeruginosa. Результати дослідження чутливості мікроорганізмів при госпіталізації свідчать про високу стійкість мікрофлори до антибіотиків I–II поколінь групи пеніцилінів, цефалоспоринів. Антибіотиками резерву залишаються препарати групи карбапенемів, оксазолідінонів, глікопептидів Дод.точки доступу: Антощук, Р. Я. Вільних прим. немає |