Слинько, Є. І. Рентгенологічна оцінка ефективності тілозамінних систем для вентрального субаксіального цервікоспондилодезу [Текст] / Є. І. Слинько, О. С. Нехлопочин // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 82-88. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ШЕЙНЫЕ ПОЗВОНКИ -- CERVICAL VERTEBRAE (повреждения, рентгенография, хирургия) Анотація: На сьогодні вентральний цервікоспондилодез є найбільш поширеним методом хірургічної корекції більшості травматичних ушкоджень субаксіального відділу хребта. Незважаючи на широкий асортимент тілозамінних систем, у сучасній літературі відсутні дані про переваги застосування певного типу конструкцій при різних варіантах пошкодження остеолігаментозного апарата. Мета — рентгенологічна оцінка ефективності використання тілозамінностабілізуючих систем при різних варіантах травматичних ушкоджень шийного відділу хребта. Матеріали та методи. Проведено аналіз даних рентгенограм 70 пацієнтів, які перенесли вентральний субаксіальний цервікоспондилодез у зв’язку з травматичним пошкодженням шийного відділу хребта. Проведено дослідження ефективності відновлення сегментарного кіфозу оперованого сегмента і стабільності досягнутої корекції в післяопераційному періоді. Терміни спостереження: інтраопераційно, через 3–5 днів, 3, 6 і 12–18 місяців після оперативного втручання. Як система стабілізації використані комбінація «Mesh + вентральна пластина» і телескопічний тілозамінний імплант. Переломи класифіковані згідно з основними класами AOSpine subaxial cervical spine injury classification system. Результати. Інтраопераційні рентгенограми свідчать про більш дозовану корекцію сегментарного кіфозу оперованого сегмента при застосуванні тілозамінного імпланту. При цьому 87,5 % аналізованих випадків містяться в необхідному діапазоні значень. При застосуванні комбінації Mesh із вентральною пластиною цей показник становив 50 %. Аналіз динаміки втрати корекції свідчить про більшу стабільність досягнутого спондилодезу при застосуванні тілозамінного імпланту. На 3-тю — 5-ту добу післяопераційного періоду максимальне наростання сегментарного кіфозу зареєстроване при С-типі ушкодження і застосуванні комбінації Mesh із вентральною пластиною. Мінімальна деформація відзначена при використанні тілозамінного імпланту та при А-типі ушкодження. Аналогічна залежність спостерігається на всіх подальших термінах спостереження. Висновки. При виконанні вентрального субаксіального цервікоспондилодезу пошкодження типу А є найбільш стабільними, а пошкодження типу С проявляють максимальну схильність до втрати досягнутої інтраопераційної корекції. Застосування тілозамінного імпланту порівняно з комбінацією Mesh із вентральною пластиною забезпечує більше збереження сагітального контуру оперованого сегмента на всіх термінах спостереження Дод.точки доступу: Нехлопочин, О. С. Вільних прим. немає |