Колоденко, О. В. До питання оцінки ризиків прогресування ішемічної хвороби серця у хворих із супутньою патологією після хірургічної реваскуляризації міокарда на етапі відновлювального лікування [Текст] / О. В. Колоденко // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 3. - С. 45-49 MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, осложнения, реабилитация, хирургия) МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, осложнения, реабилитация) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, реабилитация) ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, осложнения, реабилитация) Анотація: Мета роботи - розробити оцінку ризику прогресування ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих із супутньою патологією після хірургічної реваскуляризації міокарда (ХРМ) на етапі відновлювального лікування (ВЛ). У лікувально-оздоровчому комплексі "Біла акація" (Одеса) було обстежено 170 хворих на ІХС та супутньою патологією через 2 - 3 міс після хірургічної реваскуляризації міокарда, яких було направлено на ВЛ. Пацієнтів основної групи (n = 135) було розподілено на 3 підгрупи залежно від супутньої патології: перша підгрупа - 45 хворих із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ); друга підгрупа - 50 хворих із супутнім цукровим діабетом (ЦД), третя підгрупа - 40 хворих із супутнім гонартрозом. Контрольну групу склали 35 пацієнтів з ІХС, які не мали супутньої патології. Для комплексної оцінки стану хворих до та після відновлювального лікування використовували метаболічні (лептин, індекс HOMA, індекс атерогенності) та клініко-функціональні (індекс маси тіла, фізична працездатність та фракція викиду лівого шлуночка, рівень тривоги та депресії) показники до та після лікування, і розраховували інтегральний показник (І). Курс ВЛ включав: медикаментозну терапію, режим рухової активності щадно-тренуючий, клімато-, дієто-, фізіо-(магнітолазеротерапія) та бальнеотерапію ("сухі" вуглекислі ванни), ЛФК. Курс лікування становив 21 день. У 55,2 % хворих на ІХС після ХРМ, направлених на ВЛ, була надмірна маса тіла, у 65,3 % - дисліпідемія, підвищення рівня лептину в усіх пацієнтів з ІХС та супутньою патологією після хірургічної РМ, особливо у хворих із супутнім цукровим діабетом, майже в 2,5 разу. Під час визначення інтегрального показника до ВЛ було виявлено достовірне підвищення цього показника в групі хворих із супутнім ЦД у 2,4 разу у порівнянні з пацієнтами без супутньої патології, та на 15,7 % і 41,1 % у порівнянні з хворими із супутньою АГ та ОА. Після проведеного ВЛ відбулося достовірне зниження цього показника в усіх групах. Висновки: інтегральна оцінка ризику прогресування ІХС у хворих із супутньою патологією після ХРМ є необхідною. ВЛ у цих хворих сприяє зниженню ризику прогресування ІХС Вільних прим. немає |