Effect of bougienage and washing of the pancreatic duct on the course of experimental acute pancreatitis [] = Вплив бужування та промивання протоки підшлункової залози на перебіг експериментального гострого панкреатиту / G. Ya. Kostyuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 1. - P34-38. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (патофизиология) ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТОКИ -- PANCREATIC DUCTS (физиология) Анотація: The presence of many hypotheses of the development of acute pancreatitis such as pancreatic duct hypertension, pancreatic ref lux, vascular, allergic, neuro-reflex, infectious, etc. confirm the lack of a clear understanding of the development mechanisms of this pathology, and hence inaccuracy in the treatment and negative consequences. The purpose of this study was to investigate the effect of bouginage and flushing of the pancreatic duct on the course of experimental acute pancreatitis. Experiments were carried out on 12 dogs, for which amodel ofpancreatitis wascreated byautobile administration into the pancreas duct. Animals were divided into four groups, 3 animals per each, with the term of deduce from the test in one, three, seven days and six months respectively. Before the pancreas duct perfusion, it was injected with polyvinylchloride bougie that was removed through the incision in the distal part of the pancreas duct. Such manipulation allowed to conduct duct washing with medicinal substances at a pressure of 0.49-0.6 к Pa and confirmed the assumption that in acute pancreatitis, filling of pancreas duct with condensed protein masses was observed, and this, changes the approach not only to the establishment of the pathogenetic link in the process of acute pancreatitis development, but also to its treatment. The duct was washed once. The common comprehensive drug therapy was carried out in dogs within the next five, six days. At the end of the first day, outofthe 12 dogs, nine stood independently, the rest-on the second day. On the third day, all animals drank water, responded to stimuli. On the fifth day they were active, taking liquid feed. On the seventh day on their behavior and feeding manner the dogs of this group did not differ from healthy ones. To study morphological changes in pancreas after duct washing, three dogs were withdrawn from the test in one day. At autopsy effusion in peritoneal cavity was not observed. The left lobe of pancreas was a little bit shorter. Place of dissection of the tissues of the pancreas and the duct is covered with a blood dot. In the area of duodenum dissection, isolated patches of steatoenecrosis retained. Microscopically, in the duct area dissection changes in pancreas tissues, in general, were the same as in duct dissection without perfusion. At the same time, the plethora for this term was great. Necrotic centers of parenchyma were isolated and with moderate neutrophilic infiltration. Distant from the dissection zone in pancreas tissues there were minor focal hemorrhages with a violation of itsstructure, however, hyperplasia, foci of neutrophilic infiltration of the interstitial connective tissue were less manifestated. In the proximal part of the duct, the pancreas tissue retained moderate plethora. In addition, there were small foci of hemorrhages with a violation of the structure of individual acinus and slight neutrophilic infiltration in interstitial connective tissue. The latter wasalso marked by the accumulation ofmacrophages andthe proliferation of fibroblasts, there were isolated areas of hemorrhages. In intact part there was an insignificant edema of interstitial connective tissue. As a result of the conducted experiments, we were convinced of the effectiveness of this method of treating acute pancreatitis Наявність багатьох гіпотез розвитку гострого панкреатиту, таких як протокова гіпертензія, панкреатичний рефлюкс, судинна, алергічна, нервово-рефлекторна, інфекційна та інших говорить про відсутність чіткого розуміння механізмів розвитку даної патології, а, звідси, неточність у лікуванні і негативні наслідки. Метою даного дослідження було вивчити вплив бужування та промивання протоки підшлункової залози на перебіг та морфологічний стан підшлункової залози при експериментальному гострому панкреатиті. Досліди були проведені на 12 собаках, котрим створили модель панкреатиту шляхом введення аутожовчі у протоку підшлункової залози. Тварин поділили на 4 групи, по 3 тварини в кожній, з терміном виведення з досліду через 1, 3, 7 діб і через 6 місяців відповідно. Перед перфузією протоки підшлункової залози в неї вводили поліхлорвініловий буж, який через розріз в дистальному відділі протоки підшлункової залози видаляли. Така маніпуляція дозволила проводити промивання протоки лікувальними речовинами при тиску 0,49-0,6 кПа і підтвердила припущення, що при гострому панкреатиті спостерігається виповнення протоки підшлункової залози згущеними білковими масами, а це, як ми впевнились, міняє підхід не лише до встановлення патогенетичної ланки в розвитку гострого панкреатиту, а й до його лікування. Протоку промивали 1 раз. Тваринам проводили загальноприйняту комплексну медикаментозну терапію протягом 5-6 наступних днів. Із 12 собак по закінченню першої доби самостійно підіймалося 9, решта - на другу добу. На третю добу всі тварини пили воду і реагували на подразники. На 5 добу вони були активними, приймали рідкий корм. На 7 добу по поведінці й прийому їжі собаки даної групи не відрізнялися від здорових. Для вивчення морфологічних змін у підшлунковій залозі після промивання протоки 3 собаки були виведенні із досліду через 1 добу. Випоту в очеревинній порожнині не спостерігалося. Ліва доля підшлункової залози була дещо зменшена у довжину. Місце розсічення тканин підшлункової залози і протока прикрита згустком крові. В області розтину 12-ти палої кишки зберігалися поодинокі плями стеатонекрозу. Мікроскопічно в області розсічення протоки зміни тканин підшлункової залози були аналогічними розсіченню протоки без перфузії. Разом із тим, повнокров ’я на цей термін відмічалося тільки великовогнищеве. Некротичні вогнища паренхіми були поодинокими і з помірною нейтрофільною інфільтрацією. Дистапьніше зони розсічення в тканині підшлункової залози спостерігалися незначні вогнищеві крововиливи з порушенням її структури, однак повнокров’я, вогнища нейтрофільної інфільтрації у міжчасточковій сполучної тканини були менше вираженими. У проксимальній від розсічення частині протоки тканина підшлункової залози зберігала помірне повнокров "я. Крім того, в ній зустрічалися мілкі вогнища крововиливів з порушенням структури окремих ацинусів і незначною нейтрофільною інфільтрацією в міжчасточковій сполучній тканині. В останній відмічались також скупчення макрофагів і проліферація фібробластів, зустрічались поодинокі вогнища крововиливів. В інтактній долі спостерігали незначний набряк міжчасточкової сполучної тканини. В результаті проведених експериментів ми переконалися в ефективності даного методу лікування гострого панкреатиту Дод.точки доступу: Kostyuk, G. Ya. Kostyuk, O. G. Burkov, M. V. Fomina, L. V. Golubovsky, I. A. Kostyuk, V. G. Вільних прим. немає