Клініко-морфологічні аспекти перебігу післяопераційного періоду та формування рубця на матці при повторному кесаревому розтині [Текст] = Clinico-morphological features of the postoperative period and healing process of the uterine scar tissue after re-cesarean section / О. В. Голяновський [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 93-98. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: РУБЕЦ -- CICATRIX (патофизиология, хирургия) МАТКА -- UTERUS (патофизиология, хирургия) КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT (методы, стандарты, тенденции) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD Анотація: Повторний кесарів розтин відноситься до хірургічних втручань з високою частотою периопераційних ускладнень, Серед ускладнень перше місце займають кровотечі та атонія матки. Мета роботи - оцінити вплив аргоноплазмової коагуляції тканин у поєднанні з введенням транексамової кислоти та карбетоцину під час повторного кесарева розтину на перебіг операції та процеси формування рубця на матці та встановити особливості морфологічної картини рубця на матці в разі аргоноплазмової коагуляції міометрію в ділянці шва під час попередньої операції. У дослідженні взяли участь 77 жінок з рубцем на матці, які були планово розроджені шляхом кесарева розтину. I група - 37 пацієнток, яким проведено кесарів розтин з використанням аргоноплазмової коагуляції тканин. За 10 хв. до операції внутрішньовенно вводили транексамову кислоту із розрахунку 15 мг/кг, після пересічення пуповини - 100 мкг карбетоцину, II - 40 пацієнток, розроджені шляхом кесарева роз тину в модифікаціїM. Stark, Проведена патоморфологічна оцінка 25рубців з ма тки, висічених при повторних операціях: 12 рубців після попереднього кесарева розтину з аргоноплазмовою коагуляцією шва, 13 рубців без обробки факелом аргонової плазми під час першої операції. Проведено і муногістохімічне дослідження, застосовано антитіла до CD3, CD34, CD68, віментину, α-SMA. Кількісні показники представлені як M±m. Загальна тривалість операції в I групі склала 37,0±2,1 хв., уії групі - 46,1±1,8хв. Об’єм інтраопераційної крововтрати в I групі - 465,7±37,5 мл, уії групі - 547,7±34,6 мл. Застосування знеболювальних препаратів пацієнтки I групи потребували впродовж 18-24 годин після операції, II групи - 3648 годин. На третю добу післяопераційного періоду проведено ультразвукове дослідження. Ширина порожнини матки в I групі становила 9,8±0,37 мм, в II групі - 14,6±0,54 мм. Тривалість стаціонарного лікування після опeрацiїуI групі - 4,7±0,12 днів, у II - 6,6±0,28 днів. Через 3 місяці після операції проведено ультразвукову оцінку товщини міометрію: у жінок I групи - 9,32±0,64 мм, уії - 6,24±0,59 мм. При порівнянні морфологічних даних міометрію нижнього сегменту, зроблено висновок, що у І групі регенераторні процеси мають більш сприятливий перебіг, схильність до відновлення первинної структури міометрію, в той час коли в ІІ групі спостерігались процеси порушеної регенерації із заміщенням гладко-м’язової тканини різної зрілості сполучною тканиною, помірно виражений запальний процес. Отже застосування аргоноплазмової коагуляції тканин у поєднанні з введенням транексамової кисло ти та карбетоцину дос товірно знижує периопераційніускладнення при повторному кесаревому розтині, обробка шва на матці факелом аргонової плазми збільшує повноцінність репаративних процесів та сприяє формуванню морфологічно повноцінного рубця з переважанням гладко-м’язових клітин над сполучнотканинними A high number of repeat cesarean sections increases a risk of excessive bleeding, uterine atony, hysterectomy. The aim of study was to evaluate the efficacy of medical and technical methods (argon plasma coagulation, tranexamic acid, carbetocin) to prevent complications following repeat cesarean section and to improve the myometrial wound healing, to establish morphological features of uterine scar tissue in case of using argon plasma coagulation of myometrium in the area of the suture during the previous operation. Prospective cohort study of 77 patients who had undergone repeat cesarean section. I group included 37 women who had repeat cesarean section using argon plasma coagulation. Ten minutes before the operation, 15 mg/kg of tranexamic acid was injected intravenously. 100 meg carbetocin was administered intravenously after cutting the umbilical cord. II group comprised 40 women who had traditional cesarean section using Stark’s technique and Joel-Cohen incision. Pathomorphological study of scarred lower uterine segment myometrium was performed. Immunohistochemical staining against CD3, CD34, CD68, vimentin, a-SMA was performed. Results are presented as Mean±SD. Total operative time was significantly shorter in the I group (37,0±2,1 minutes) compared to II (46,1±1,8 minutes) (р0,05). Volume of blood loss in the I group was 465,7±37,5 ml, and in the II - 547, 7±34,6 ml (p0.05). Patients of the I group needed analgesic for 18-24 hours, the II group - 36-48 hours after operation. The width of the uterine cavity in group I was 9,8±0,37 mm, in group II - 14,6±0,54 mm (р0,05). One patient of group I and 9 patients of group II had signs of uterine subinvolution. Length of hospital stay after surgery in group I was 4,7±0,12 days, in II - 6,6±0,28 days. The ultrasound thickness of myometrium in group I and group II is an average of 9,32±0,64 mm and 6,24±0,59 mm, respectively. Pathomorphological data of scarred lower uterine segment myometrium showed that in group I regenerative processes have more favorable course, a tendency to restore the structure of myometrium, while in group II there were processes of disturbed regeneration with the replacement of smooth muscle tissue varying maturity of connective tissue, moderate inflammatory process. So, the use of tranexamic acid, carbetocin and argon plasma coagulation is effective in reducing perioperative blood loss, total operative time, dosage of uterotonic and analgesic medications and postoperative hospital stay in patients giving birth by repeat cesarean section. According to the pathomorphological study, argon plasma coagulation of myometrium in the area of suture increases the value of the reparative processes and promotes the formation of a morphologically complete scar, with the predominance of smooth muscle cells over connective tissue Дод.точки доступу: Голяновський, О. В. Дядик, О. О. Слободян, Ю. В. Козлова, К. С. Стецюк, К. В. Вільних прим. немає