Дзяк, Л. А.
    Актуальные вопросы диагностики и лечения энцефалопатии Хашимото (клинический случай) [Текст] = Relevant issues of diagnosing and curing hashimoto’s encephalopathy (clinical case) / Л. А. Дзяк, Е. С. Цуркаленко // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2018. - N 2. - С. 73-79. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ХАШИМОТО БОЛЕЗНЬ -- HASHIMOTO DISEASE (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
НЕЙРОСЕКРЕТОРНЫЕ СИСТЕМЫ -- NEUROSECRETORY SYSTEMS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (врожденный, диагностика, иммунология, метаболизм, осложнения, патофизиология, терапия)
ПЕРОКСИДАЗЫ -- PEROXIDASES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ТИРЕОГЛОБУЛИН -- THYROGLOBULIN (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Анотація: У статті описано клінічний випадок захворювання 43-річної жінки, в якої розвинувся синкопальний стан, психоз, депресивний синдром із когнітивними порушеннями та епілептичні напади. Прогресування цих порушень призвело до соціальної дезадаптації та порушення працездатності. Було проведено лікування високими дозами внутрішньовенного метилпреднізолону та внутрішньовенних імуноглобулінів. У результаті лікування неврологічний дефіцит та психопатологічні симптоми значно відновилися. Енцефалопатія Хашимото (ЕХ) є нейроендокринним синдромом, який розглядається як автоімунне запально-дегенеративне ураження головного мозку, пов’язане з високим титром антитіл до тиреопероксидази (ТПО) і тиреоглобуліну (ТГ). Це захворювання також відоме як стероїдно-реактивна енцефалопатія, пов’язана з автоімунним тиреоїдитом (steroid responsive encephalopathy associated with autoimmune thyroiditis (SREAT)). Найбільш поширеними гіпотезами патогенезу ЕХ є автоімунний церебральний васкуліт, автоімунна реакція антитиреоїдних антитіл проти клітин мозку, демієлінізуючий процес із розвитком гострого дисемінованого енцефаломієліту з Т-клітинною лімфоцитарною васкулопатією, що призводить до порушень гематоенцефалічного бар’єру, розвитку загальної мозкової гіпоперфузїї і, як наслідок, транзиторного набряку головного мозку. Клінічна картина ЕХ надзвичайно варіабельна. Діагностика ЕХ залишається важким завданням через поліморфізм клінічних проявів, відсутність єдиної специфічної картини розвитку захворювання, відсутність патогномонічних симптомів, що підкреслює актуальність знань лікарів у галузі клініки, діагностика та лікування цього захворювання. Подальше проведення досліджень є необхідним для виявлення специфічних діагностичних маркерів (біохімічних, імунологічних, серологічних, генетичних) для діагностики ЕХ на ранніх стадіях її розвитку
Дод.точки доступу:
Цуркаленко, Е. С.

Вільних прим. немає